“З фізиками (і не тільки) нас чекає колапс” – Тетяна Герасимова
Десь рік тому я спілкувалася з гарними викладачами фізиками або власниками приватних шкіл на тему того, що є кадровий голод в цьому напрямку. Одна з власників мені сказала, що в них працює вже похилого віку вчитель, дуже складний за характером, але вона продовжує з ним працювати, оскільки на відміну від молодих з ним вона впевнена, що він принаймні говорить правду про фізику дітям. Думаєте це жарт? Ні, і така біда не тільки з фізикою.
От вчора у рамках навчання з Instructional design натрапила на статтю про формуюче оцінювання, де першою вимогою до викладача було знання предмету, який викладаєш. Нарешті, подумала я. Якось так трапилося, що якщо людина вчитель, викладач або репетитор ми автоматично вважаємо, що вона знає про що говорить. Особливо це стосується батьків, які віддають своїх дітей на навчання.
Коли я будувала компанію ZNOUA, ми шукали викладачів, які зможуть допомогти дітям отримати високі результати. Я не шукала викладачів з досвідом викладання. Єдина умова була – знати свій предмет. Першим етапом відбору було тестування, яке було деякою маленькою версією ЗНО. Його потрібно було скласти на певний пороговий відсоток (не пам’ятаю точно, але десь 70-80%).
Так ось з усіх людей, які приходили писати тест (тобто вони були впевнені в своїх знаннях), його проходили в середньому лише 25% (по всіх 8 предметах). Це були майже всі чинні вчителі та репетитори. Апогеєм свого часу була шкільна вчителька з Києва, яка не змогла розв’язати квадратне рівняння. Ще одне спостереження було – чим кращі знання були у кандидата, тим більше він запрошував зворотного зв’язку або ж переживав з приводу своїх знань. Кандидати наук зазвичай відмовлялися проходити тестування, оскільки диплому достатньо. Я зі світу науки точно можу вам сказати, що в нашій країні це не так.
Як це взагалі можливо, мабуть, спитаєте ви? Я намагалася знайти відповідь на це питання. Думаю відповідь лежить в тому, що після ЗНО (вступних іспитів) ніхто не перевіряє знання предмету. Принаймні для того, щоб працювати в школі потрібен диплом. Лише деякі приватні школи роблять перевірку знань, інші звертають увагу на інші фактори (здебільшого зовнішні та психологічні).
З репетиторами окрема мова. Можна зареєструватися завтра будь-кому. Батьки зазвичай не уявляють як перевірити знання (можна, але це вже інший пост треба), а діти просто на своєму рівні не можуть це зробити. Ба більше, далі при взаємодії часто на цей фактор не звертають уваги. Дитині або подобається (за цим можуть стояти лише балачки про життя) або оцінки покращуються (репетитор може робити домашні завдання і рівень буде зростати).
І справа тут не тільки в коштах та часі, і навіть не в тому, що результату не буде, справа в тому, що складно потім перенавчати дитину або ж повернути бажання вивчати цей предмет. І ця ж історія не тільки у сфері знань. Тренерів, які готові навчити як бігати або як займатися спортом, зараз неймовірна кількість.
А з фізиками так, нас чекає ось-ось колапс. Подивіться з якими балами ЗНО йдуть на вчителя фізики та який там набір і думаю усе стане на свої місця. Хоча в мене також в школі фізики не було smiley. Певно тому тепер усе життя.
Тетяна Герасимова
