Карантин змінив навчання не лише учнів, а й студентів. За словами експертів, восени очікується наступна хвиля захворювань, а тому існує ризик повернення ВНЗ до дистанційного навчання. Що ж карантин приніс для освіти та як це вплине на майбутнє навчання студентів.
Депутатка фракції “Голосу” Інна Совсун назвала шість проблем української вищої освіти, які виявив карантин, пише Osvita.ua.
Проблеми вищої освіти в Україні, які виявив карантин
Цифрові навички
Через пандемію коронавірусу, студенти, як і учні, були змушені перейти на дистанційне навчання. І ті, хто мав досвід у користуванні сучасних технологій, доволі швидко пристосувався до цього.
Адже технології вже давно стали невід’ємною частиною нашого життя, тож освітяни мають вміти застосовувати це, незалежно від того, як проходить навчання.
Методики викладання
На жаль, у багатьох університетах викладачі досі змушують студентів писати реферати від руки або переписувати матеріал з підручника. Але чи є такі викладацькі підходи ефективними? Звичайно, ні. Підтвердженням цього є результати багатьох досліджень.
Зокрема, експеримент Бретціга та Кулхаві, що з чотирьох видів робіт із текстом механічне дублювання інформації є найменш ефективним методом для запам’ятовування інформації.
Вчені кажуть, що механічне дублювання тексту ніяк не допомагає студентам критично осмислювати прочитане. Тож, викладання онлайн не буде ефективнішим за офлайнове, доки викладачі не почнуть застосовувати ефективні методики викладання.
Навчання в університеті
Навантаження і викладачі
У викладачів, які під час карантину дійсно намагалися зберегти якість навчального процесу, підготовка до занять онлайн займала набагато більше часу, ніж до карантину.
До того ж, багато педагогів перевели спілкування зі студентами у письмовий формат – давши їм безліч завдань і фактично відмовившись від проведення занять. А були й такі, які взагалі не завжди виходили на зв’язок зі студентами.
Ця ситуація також підняла питання про справедливість рівня зарплат у закладах вищої освіти. Адже нині університети не можуть встановлювати зарплати залежно від результатів роботи викладачів. Тож, карантин лиш нагадав, що ВНЗ повинні мати більшу автономію у визначенні зарплат.
Академічна доброчесність
Академічна доброчесність – це ще одна проблема, яку показав карантин. Згідно з дослідженням 2015 року, понад 90% студентів використовують у навчанні плагіат, списують на іспитах, роздруковують готові письмові роботи з інтернету, купують їх тощо.
Досі цьому питанню не приділяється достатньо уваги. Тому університети мають системно працювати, аби створити дієву систему, яка б допомогла забезпечити академічну доброчесність і сформувати відповідну культуру у студентів.
Автономія закладів вищої освіти
Університети, замість того, щоб підлаштувати навчальний процес під умови карантину, продовжували очікувати вказівок від МОНу. Натомість Міносвіти підготувало незрозумілі рекомендації і наголосило, що вся відповідальність – на університетах.
Тож, це дещо розширило розуміння закладами освіти своєї автономії та допомогли їм отримувати необхідний практичний досвід для їх самостійності.
Гендерна рівність
Більшість викладачів ЗВО України – жінки, проте коли на карантині всі батьки почали працювати з дому, паралельно виховуючи дітей. І в нас більшість такої роботи продовжують виконувати переважно жінки.
Тож, питання гендерної рівності досі гостро стоїть в українському суспільстві, і університети не є винятком. Помітно, що обмежені кар’єрні можливості жінок (подивіться, яка кількість у нас жінок-ректорок). І карантин тільки вкотре довів важливість уважного ставлення до цього питання.
