“Як молох політичних репресій прокотився освітянською спільнотою України” – Ігор Лікарчук
Сьогодні в Україні відзначається День жертв політичних репресій.
Наведу кілька фактів про те, як цей молох прокотився освітянською спільнотою України.
За даними деяких досліджень та моїми власними даними, у період 1929-1934 років політичних репресій зазнали до 35% вчительства України. У роки «великого терору» ця кількість суттєво зросла.
Цьому дуже «допомогла», запроваджена у квітні 1936 року, атестація вчителів. Лише у 1937/1938 н.р. атестацію не пройшли більше 6 тисяч вчителів, а для 5 тисяч розгляд справ «відклали»…
Тому 1 Вересня 1939 року в багатьох школах нікому було прийти на уроки…
А доля наркомів освіти Олександра Шумського і Миколи Скрипника; десятків справжніх фахівців Наркомосу; повний розгром багатьох місцевих органів управління освітою; фактичне знищення Українського науково-дослідного інституту педагогіки; української школи педологіі; розгром закладів освіти національних меншин та багато чого іншого…
Саме з тих пір радянська школа України, на мою думку, й стала осередком формування покірництва та безвільництва українського вчителя, яке на його ментальному рівні зберігається й досі.
Жаль, що про це згадуємо лише один день упродовж року. І забуваємо наступного дня.
Ігор Лікарчук