Державний стандарт початкової освіти визначає читання з розумінням як одне з наскрізних умінь, спільних для всіх ключових компетентностей. Про те, як розвинути це вміння в школярів і мотивувати їх до читання, розповідаємо в статті проєкту «Навчаємось разом: дружня школа».
Експерти авторитетного американського видавництва Scholastic, яке, зокрема, видає знамениту серію книг про Гаррі Поттера, зафіксували тривожну тенденцію: чимраз більше дітей у США віком від 6 до 17 років відмовляються від читання для особистого задоволення. За останні чотири роки кількість дітлахів, які люблять читати, зменшилася майже на десять відсотків – нині добровільно це робить лише половина опитаних. Заледве більше третини сказали, що трохи люблять читати, а 12 % не люблять узагалі.
Типові освітні програми Нової української школи передбачають формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно обирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях і практичному досвіді.
Як саме розвинути в дитини вміння читання з розумінням? Своїм досвідом із командою проєкту «Дружня школа» поділилася Тетяна Бабіченко, вчителька початкових класів загальноосвітньої середньої школи № 101 м. Києва, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, відмінник освіти України.
«Діти, які приходять до школи, вже мають достатньо навичок, зокрема, і зв’язного мовлення, а деякі вміють читати самостійно. Завдання школи полягає в тому, аби не тільки технічно навчити читати, але й сприяти розвитку розуміння прочитаного, адже головна перевага читання – це розвиток уяви, емоційного інтелекту та емпатії. Читання дарує можливість безпечно проживати різні життєві ситуації разом із героями книг», – каже вчителька.
Протягом навчання в початковій школі учні опановують повноцінну навичку читання, яка характеризується поєднанням технічної та смислової сторін.
Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп.
Смислова ж сторона передбачає розуміння учнями більшої частини слів у тексті, вжитих як у прямому, так і в переносному значеннях, змісту речень, смислових зв’язків між ними і частинами тексту, його фактичного змісту й основного смислу.
Кожен учитель має свою систему прийомів і методів. Тетяна Бабіченко поділилася з нами власними.
І етап (пізнавальний)
Добираючи книгу чи текст, визначаю мету читання (для задоволення, розваги, пошуку потрібної інформації). Варто звернути увагу на те, що молодші діти частіше надають перевагу яскравим кольорам, нестандартності форми, великій кількості ілюстрацій, старші – незвичним заголовкам і малюнкам.
Показуючи учням обрану книгу, пропоную передбачати, про що йтиметься в ній за обкладинкою, заголовком та ілюстраціями.
Після прочитання тексту знаходимо значення незрозумілих слів, використовуючи тлумачний словник.
Діти дають повні відповіді на запитання за змістом прочитаного, вигадують власні запитання до прочитаного тексту.
ІІ етап (навчальний)
На цьому етапі проводимо детальний аналіз прочитаного: визначаємо тему й головну думку твору, головних, другорядних, епізодичних персонажів тексту, аналізуємо їхній зовнішній вигляд (портрет, мовлення, костюм), риси характеру, вчинки героїв, світ речей (інтер’єр) та світ природи (пейзаж), у якому живе персонаж.
Доречно спробувати візуалізувати текст (намалювати / дібрати ілюстрації), зафіксувати інформацію графічно, створити модель, таблицю, театралізувати книгу (на цьому етапі можна використовувати й електронні ресурси).
ІІІ етап (розвивальний)
Тут уже можна експериментувати з текстом (змінювати сюжет, переказувати текст з іншої позиції, додавати персонажів, імпровізувати під час інсценізації).
Попросіть дітей прорекламувати прочитаний твір, написати відгук на нього, скласти тестові завдання. Запропонуйте пов’язати прочитане з власним життєвим досвідом.
«Головне, аби тексти, на базі яких формуються вміння читання з розумінням, за своїм змістом і тематикою задовольняли пізнавально-комунікативні потреби та інтереси учнів. Тож вони мають бути нескладними. Важливо навчити учнів користуватися різними довідниками, лінгвокраїнознавчим коментарем, поясненнями, висновками. А ще необхідно постійно обговорювати з дітьми прочитане», – резюмує Тетяна Бабіченко.
Уміння отримувати задоволення від читання потрібно розвивати як у школі, так і вдома за підтримки батьків. Воно вимагає постійного тренування – як біг на далекі дистанції.
Разом з учителькою початкових класів Тетяною Бабіченко ми зібрали такі поради для батьків:
читайте дитині цікаві історії, поки вона сама не навчилася це робити;
підтримуйте цікавість дитини до читання, коли вона навчиться читати сама;
подавайте власний приклад, читаючи;
старайтеся обговорювати з дитиною прочитане;
допомагайте дитині самостійно знаходити відповіді на запитання;
спонукайте дитину до читання, пропонуючи переглянути фільм за прочитаною книгою чи прочитати книгу після перегляду.
