facebook

ЗНО просто неба: чи може зміна формату проведення іспитів зменшити ризики захворювання на COVID-19?

ЗНО просто неба: чи може зміна формату проведення іспитів зменшити ризики захворювання на COVID-19?

В умовах літньої спеки – і через відсутність кондиціювання і вентиляції, – у деяких аудиторіях важко висидіти упродовж кількох годин.

Інормує Всеосвіта.

Епідемічна ситуація в Україні й у 2021 році залишає бажати кращого. Попри те, що цьогоріч уряд не запроваджував загальнонаціональний локдаун, жорсткі карантинні обмеження вводили на місцях – практично у кожній області. Вакцинація щойно розпочалася, тож очікувати швидкого ефекту не варто, а наразі єдиний спосіб боротьби з COVID-19 – дотримуватися усіх правил та заходів безпеки й мінімізувати контакти з людьми.

З огляду на це, Верховна Рада ухвалила рішення скасувати у цьому році не лише #ДПА для 4-х та 9-х класів, але й ДПА у формі #ЗНО для випускників. У такий спосіб хочуть скоротити кількість учасників, які складатимуть зовнішнє незалежне оцінювання для вступу у виші, і, відповідно, зменшити ризики поширення коронавірусу.

Згідно з рекомендаціями, розробленими Міністерством охорони здоров’я спільно з Міносвіти, всі учасники іспиту мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту, пройти температурний скринінг при вході до пункту тестування, а між партами у класах повинна зберігатись відповідна дистанція. Та чи реально виконати усі ці умови на практиці?

Чтайте також:  Вдарився об парту: у Тернополі школяр потрапив до лікарні із травмою голови

Як відомо, однією із засадничих технологічних норм українського #ЗНО є його проведення в аудиторіях для груп із невеликою кількістю людей. Запроваджуючи таку норму, орієнтувалися на те, що у школах – які, в основному, є пунктами тестування – можна знайти кілька десятків аудиторій/класних кімнат, де розміщується група абітурієнтів із розрахунку «один за столом», – зазначив ексочільник УЦОЯО Ігор Лікарчук на своїй фейсбук-сторінці під час організації минулорічного іспиту.

За його словами, у шкільних класних кімнатах та в аудиторіях більшості українських ЗВО неможливо забезпечити всі необхідні епідемічні вимоги. Адже в умовах літньої спеки – і через відсутність кондиціювання і вентиляції, – у деяких аудиторіях важко висидіти упродовж кількох годин.

Вважаю, що найкращим варіантом розв’язання проблеми є зміна локацій для проведення ЗНО. Йдеться про те, що його потрібно проводити не у класних кімнатах чи аудиторіях, а на великій площі й бажано на свіжому повітрі: на стадіонах, у парках, виставкових центрах, на арені Палацу спорту тощо. Тобто там, де можна одночасно поставити величезну кількість одномісних столів і стільців на відстані 1,5 метра один від одного, тимчасово обмеживши доступ сторонніх на цю територію і водночас забезпечуючи повний контроль ситуації, – наголосив Лікарчук.

Чтайте також:  Як мотивувати школярів робити домашнє завдання: 7 порад для вчителя

Він додав, в умовах карантину чи посткарантинної ситуації формування таких аудиторій на свіжому повітрі буде оптимальним. У багатьох країнах подібні аудиторії стадіонного типу використовують часто та ефективніше, ніж невеликі класні кімнати.

Пропозиція проведення ЗНО в таких локаціях не вимагатиме дуже суттєвих змін в усталеній технології незалежного оцінювання. Вони, звичайно, будуть, але не надто складні й суттєві та цілком реальні для запровадження у дуже стислі терміни. Зміна локацій не вимагатиме додаткового бюджетного фінансування. Можливо, навіть зменшаться витрати на доставку екзаменаційних матеріалів до пунктів тестування та їхню охорону. У таких локаціях суттєво спрощується контроль за доброчесністю учасників ЗНО, – акцентував Ігор Лікарчук.

Все ж зовнішнє незалежне оцінювання-2020 вирішили проводити традиційно – у приміщеннях закладів освіти.

У 2021 році ситуація з коронавірусом залишається не менш напруженою. Ексочільник УЦОЯО у своєму пості знову нагадав про ідею провести незалежне оцінювання просто неба:

Ось так складають зовнішні іспити (типу нашого ЗНО) в ряді країн: замість тісних і задушливих аудиторій – на стадіонах, у лісопаркових зонах, у великих виставкових центрах… Чи не є актуальною ця інформація для нашої країни, особливо в карантинний період? Безумовно, що є. Минулорічному керівництву МОН я пропонував подумати над цією проблемою. Але мої пропозиції лишилися непочутими… Цього року вже навіть не пропонував.

Чтайте також:  Лист МОН: Щодо завершення 2020/2021 навчального року

 

Лікарчук наголосив, що за минулий рік у такому режимі можна було б вже організувати окремі іспити – навіть попри те, що ця технологія вимагає суттєвих змін в усталених процесах проведення ЗНО.

Джерело.


Повернутись вверх