facebook

Єгор Стадний розповів, чи визнаватиме Україна атестати “ДНР”-“ЛНР”

Ексзаступник міністра освіти розповів про те, що для абітурієнтів з Криму та Донбасу діяло два механізми вступу до університетів.

3 липня Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт № 3774, який дозволяє дітям з тимчасово окупованих територій вступати до будь-яких закладів вищої освіти в Україні без ЗНО.

Єгор Стадний, ексзаступник міністра освіти, в інтерв’ю Уп.Життя розповів, що до прийняття цього законопроєкту для вступників з Криму та Донбасу діяло два окремі механізми зі вступними іспитами, але без складання ЗНО.

Наприклад, перший механізм для випускників з Криму та Севастополя передбачав, що у певного визначеного університету є квота, в межах якої вступають абітурієнти:

Вони не конкурують з іншими вступниками, в них є свій конкурс, їм виділяють квоту, і вони конкурують між собою. Ця квота ніколи не вибиралася повною мірою.

Другий механізм, про який розповів Єгор Стадний, діяв для вступників з Донбасу. Їм також не потрібно було складати ЗНО, але без цього іспиту вони могли вступати лише у визначені університети:

У них не було квот, і вони конкурували в загальному конкурсі зі вступниками, які вступали до цих визначених університетів, складаючи ЗНО. Ми ще восени прийняли рішення, що перелік університетів, у які мешканці ТОТ можуть вступати без ЗНО, треба розширити.

Раніше це було 30-40 університетів для вступників з Криму, зокрема в Одеській, Херсонській, Запорізькій та Миколаївській областях, і приблизно стільки ж для дітей з Донбасу – заклади вищої освіти, які працюють на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей:

Що було спільне для цих механізмів – це отримання українського атестата через складання двох іспитів ДПА з історії України й української мови. До речі, одне з перекручень щодо змін – це ніби визнання ЛНР- та ДНРівських чи російських атестатів. Такого ніколи не відбувалося. Вступники з ТОТ заповнюють освітню декларацію і після цього складають ДПА з історії України та української мови.

Далі вони отримують документ про середню освіту і вступають за вступним іспитом, який визначає для них університет.

Ексзаступник міністра освіти зауважив, що МОН ніколи не визнавало і не визнає атестати, отримані на окупованих територіях. Відтепер вступники з ТОТ матимуть можливість вступати до будь-якого українського університету, а не лише до тих, що знаходились в обмеженому списку.

Чтайте також:  Яким буде єдиний вступний іспит

Єгор Стадний розповів, як ухвалений законопроєкт працюватиме в реальному житті:

Не знаю, як нинішнє керівництво буде імплементувати цей закон, але я б не вигадував велосипед. Ми маємо геть окремий конкурс, який не створює тиску на загальний конкурс. Діти вступають в межах 20% в будь-який університет в Україні. 20% – це квота в межах максимального обсягу бюджетних місць, які можуть бути в цьому закладі. Максимальний обсяг – це ті плани самого університету про те, скільки всього він може взяти бюджетних місць.

За його словами, вступну кампанію для абітурієнтів з ТОТ треба проводити до загальної вступної кампанії за принципом широкого конкурсу із заявами з різними пріоритетами. Коли заяви закінчаться, всі решта місць, які залишилися незайнятими, треба повернути назад у загальний кошик:

І абсолютна більшість цих місць буде повернута, тому що 20% в межах максимального обсягу кожної конкурсної пропозиції – це може бути й 10 тисяч місць по Україні. Це не означає, що всі 10 тисяч місць будуть зайняті. Навпаки більшість з них повернеться назад.

Такий підхід, по-перше, відкриває шлях доступу до будь-якого університету і справді усі абітурієнти з ТОТ, які подадуть заяви, опиняться в тому чи іншому університеті залежно від того, за яким пріоритетом в межах квотного конкурсу пройдуть.  А, по-друге, це дозволить повернути невикористані місця до загального кошика до початку загальної вступної кампанії і не створювати зайвого тиску.

Зарахування на бюджетні місця для вступників з ТОТ триватиме до 20 серпня включно, нагадав Єгор Стадний. Після цієї дати до 23 жовтня вони зможуть за спрощеною процедурою без ЗНО вступати на контракт.

Чтайте також:  "Система мертва". Освітня експертка навела аргументи, чому об'єднання вишів в Україні не вирішить головну проблему

Він також зазначив, що восени 2019 року, плануючи вступну кампанію і зміни до закону, його команда розглядала два варіанти: програму-максимум і програму-мінімум.

Програма-максимум – це спроба відійти від ідеї списків університетів і дозволити дітям вступати до будь-якого закладу без ЗНО, але в межах квоти. Програма-мінімум передбачає об’єднання двох списків університетів в один, куди можуть вступати діти з ТОТ:

Ми не пішли максимальним сценарієм, тому що в принципі, є третина громадян, яка не поділяє ідею будь-яких пільг для вступників з Криму чи Донбасу. Окрім цього ми розглядали іншу паралельну ідею – це підготовчі курси для вступників.

Майже у всіх університетів є підготовчі курси. Ми також обов’язково, окрім навчальної програми, маємо робити соціалізуючу програму. Зараз це відкриття України, тому що це молодь, яка живе вже 6 років, вилучена з українського гуманітарного простору. І ось за рік підготовчих курсів вони би підтягувались в знаннях, соціалізуються в українському гуманітарному просторі, інтегрувались би в нього і йшли б на загальних засадах зі всіма через ЗНО.

Ця ідея теж закладена в цьому новому Законі, її треба буде бюджетувати у 2021 році, обов’язково виділяючи на це кошти. І я вважаю, що ми маємо здебільшого акцентувати увагу саме на підготовчих курсах, тому що це позбавляє цих молодих людей будь-якої стигматизації за те, що вони пільговики, за те, що вони отримали не так, як всі, доступ до університетів тощо.

Джерело.


Повернутись вверх