facebook

Не читанням єдиним: казка як ефективний практичний прийом

Не читанням єдиним: казка як ефективний практичний прийом
Практичні поради щодо використання казок на уроці.

Згадаймо дитинство! Що ви полюбляли найбільше, коли були маленькими? Скоріш за все, слухати та читати казки, що здатні «перенести» у загадковий та дивовижний світ. Ці фантастичні історії майстерно розвивали нашу уяву, яка насправді тісно пов’язана зі сприйняттям дійсності, увагою, пам’яттю, мовленням та мисленням. Що це означає? Те, що розвиток уяви впливає на формування особистості! А хіба не це є одним із завдань школи? Поговоримо з вами про те, як за допомогою казки можна розвинути фантазію та творчі навички школярів.

Роль педагога в дитячій діяльності при роботі з казкою
Учитель має відійти від традиційних методів і прийомів роботи з казкою (розповідь, переказ, перегляд спектаклю, мультфільму чи кінофільму за мотивами казки). Більше користі буде від уміння нестандартно, оригінально сприймати зміст фантастичних історій. Робота з народними та авторськими казками може проводитися з використанням різних стратегій та організаційних форм: ігри, вправи, малювання, конструювання тощо. Результатом такої діяльності стануть не тільки нові знання, а й сформоване емоційне ставлення до навколишньої дійсності: до людей, явищ та предметів.

Нестандартні способи використання казок
Усі методи та прийоми, що наведені нижче, підходять не лише для літераторів. Ви можете адаптувати їх до своєї навчальної дисципліни. Здивуйте дітей удосконаленою інтерпретацією казок!

1. Знайомі герої в нових місцях

Цей метод розвиває мовлення та фантазію, а також руйнує звичні стереотипи. Створюються умови, за яких герої потрапляють у зовсім інші обставини. Вони можуть бути фантастичними (звірі з «Рукавички» телепортувалися на летючий корабель) або більш реальними (ті ж персонажі за допомогою чарівної палички опинилися в ліфті багатоповерхового будинку).

2. Колаж із казок

Потрібно вигадати сюжет нової казки. Варіантів та ситуацій може бути безліч! Наприклад, Царівна-жаба зустріла Хлопчика-мізинчика та просить допомогти їй: скласти заклинання, щоби перемогти злого чарівника.

3. Казка по-новому

Наділіть героїв протилежними рисами характеру. Як щодо історії, де злий маг зачарував Попелюшку та її сестер, тож тепер дівчина стала грубою та лінивою, а її сестри – добрими та працьовитими леді? Учні мають поміркувати над тим, як повернути Попелюшці хороші манери та залишити дівчаток добрими.

А як вам такий варіант історії: у Змія Горинича закінчилися запаси вогню? Дітям буде цікаво поміркувати над тим, як він намагатиметься повернути свою надможливість. Так класична версія фантастичної історії набуватиме нових обертів.

4. Переказ із використанням фразеологізмів

Із одного боку, використання сталих виразів допоможе дітям глибше зрозуміти переносне значення, з іншого – розвиватиме творчі здібності. Наприклад, у казці «Півник і двоє мишенят» Круть і Верть били байдики, а в казці «Івасик-Телесик» хлопчик накивав п’ятами від змієвої дочки.

5. Порівняння одних і тих самих персонажів із різних казок

Чи помічали ви коли-небудь, що часто персоніфіковані тварини в різних казках мають різні характери та поведінку? Наприклад, у казці «Червони Капелюшок» вовк хитрий і самовпевнений. А от у казці «Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат» цей персонаж наївний і боязкий.

6. Добір музичних фрагментів для кожного персонажу або частини казки

Особливо таке завдання сподобається учням-аудіалам. Практична користь – розвиток у дітей музичних здібностей та естетичного смаку. Спробуйте! Та не обмежуйте дітей у виборі мелодії.

7. Зустріч із героєм

Учитель пропонує учням уявити, що вони зустрілися з персонажем казки в реальному житті. Діти мають поміркувати та дати відповіді на наступні запитання: Про що ви б хотіли дізнатися у вашого казкового знайомого? Як ви гадаєте, що б відповів вам герой розповіді?

8. Пантоміма

Мета – навчити учнів лише мімікою та жестами передавати риси характеру героя, розвивати уяву та спостережливість. Що для цього потрібно? Педагог пропонує дітям продемонструвати своє емоційне ставлення до героя чи ситуації з казки виключно за допомогою міміки або жестів.

9. Добре-погано

Цей прийом допоможе сформувати в учнів уміння знаходити позитивні та негативні сторони в будь-якому персонажі чи ситуації з казки, а також покращить навички критичного мислення. Згадаймо казку «Ріпка». У ній Мишка прибігла останньою, щоби допомогти витягнути овоч. Це добре. Чому? Бо вона відіграла ключову роль у досягненні результату. Це й погано. Адже кішка цілком могла з’їсти мишку.

10. Фантастичне доповнення казки

Учні мають уявити себе на місці якогось предмета з казки та переказати історію від його імені. Наприклад, спробувати розповісти казку данського письменника Ганса Крістіана «Дюймовочка» від імені квітки, де почалася історія крихітної прекрасної дівчинки. Отож квітка має супроводжувати головну героїню від початку та до фіналу фантастичної розповіді. Такий прийом неабияк стимулює роботу мозку!

11. Хибна альтернатива

Цей прийом допомагає учням стати уважнішими та розвиває мовлення. Учитель ставить запитання за допомогою слів «або-або», але жоден із варіантів не має бути правильним. Наприклад: Хто зніс золоте яйце – каченя чи курча? Хто допоміг витягнути ріпку – кішка чи внучка? Діти мають дуже уважно слухати, щоби дати аргументовану відповідь.

Сподіваємося, ви переконалися в тому, що вміле використання текстів казок робить урок яскравим і змістовним! Виконання подібних завдань допоможе сформувати навчальну мотивацію.

Джерело.


Повернутись вверх