Пошуки скарбів та будова Землі: 3 проєкти із географії, від яких діти будуть в захваті
Креативні вчителі можуть перетворити вивчення матеріалу та нанесення позначок на контурну мапу на гру. І в цьому допоможуть мініпроєкти.
Завдяки таким проєктам деякі схеми, плакати та лекції можна замінити на уроки, у яких учні гратимуть активну роль, шукаючи та впорядковуючи факти, повідомляє видання “На урок”.
Будова планети
Етапи реалізації проєкту:
Постановка завдання
Для початку дітям треба розповісти, що наша планета складається з шарів, щільність і температура яких, по мірі наближення до центру, істотно змінюються. Аби це зап’ятати назавжди, попросіть учнів створити модель планети з пап’є-маше.
Пошук фактів
Попросіть дітей вивчити матеріал за темою, нехай вони знайдуть визначення наступних понять: континентальна кора; океанічна кора; верхня мантія; нижня мантія; зовнішнє ядро; внутрішнє ядро; поверхня Мохоровичича; розрив Гутенберга; розрив Леманн-Буллен.
Після цього нехай учні намалюють на папері схему і використовують її для створення моделі. Також важливо знати, на якій глибині розташовується кожен із шарів Землі та яку має товщину.
Побудова моделі
Розмеліть у блендері або перетріть звичайний папір, додайте клей, воду та викладіть паперову масу на поверхню сферичного посуду (повітряної кульки). Всередини заготовок намалюйте потрібні шари, а можна створити кожен шар окремо, використовуючи у якості основи посудини різного розміру.
Процес виготовлення моделей можна побачити на цьому відео:
Вимірювання вітру
Розкажіть дітям, що вітер – природна сила, яка здатна змінити географічні ландшафти. Яким він може бути в різних природних зонах тощо? І поясніть, як виміряти вітер. Це робиться за допомогою приладу, що зветься анемометром. Він складається з насаджених на спиці чашечок, які рухаються навколо вісі.
Як зробити прилад? Подивіться нижче відео, об’єднайте дітей у групи та запропонуйте створити власні анемометри з паперових стаканчиків та соломинок. Оскільки діти вимірюватимуть швидкість вітру за кількістю обертів анемометру, порадьте їм пофарбувати всі чашечки, крім однієї, в однаковий колір. Це полегшить підрахунок.
Після цього ідіть визначати швидкість вітру на вулиці. Підрахуйте кількість обертів анемометра за одну хвилину та запишіть результат.
Тепер спостерігайте за тим, як рухається листя на деревах, гойдаються гілочки тощо. Якщо за шкалою Бофорта швидкість вітру сягає 2 балів (легкий – 1,6-3,3 м/с), співставте цей показник із кількістю обертів анемометра.
Дивіться відео, як виміряти швидкість вітру
Пошук скарбів
Етапи реалізації проєкту:
Постановка завдання
Скажіть учням, що мапи – це обов’язковий атрибут уроків географії, на яких можна легко знайти континенти, річки та озера. Утім, коли справа доходить до мапи корисних копалин чи інших карт діти губляться у цих ромбах, квадратах, колах та стрілочках.
Аби навчити дітей розбиратися в умовних позначках на мапі, перетворіть це завдання на веселу гру. Зробіть так, що ці символи секретним шифром, за допомогою якого пірати записали шлях до скарбів.
Створення карти скарбів
Попросіть кожного учня або групу дітей намалювати власну мапу. За основу можна взяти територію будь-якого справжнього тропічного острова чи іншої місцевості, використавши (якщо вдасться знайти) дані про розташування реальних річок, гір, корисних копалин тощо.
Створіть для учнів карту зі скарбами / Фото “На урок”
Учні можуть створити власне піратське послання, що звучить приблизно так: від високої гори на півдні пройти 1 кілометр на схід, потім ще 2 кілометри через болото, повернути ліворуч коло торфовища, пройти 5 кілометрів через ліс, скарб заритий під старим млином.
Обмін мапами та пошук скарбів
Коли мапи будуть готові, зберіть малюнки, перемішайте та роздайте учням. Діти читаютимуть піратську записку та намагатимуться відтворити шлях до скарбу. Якщо певні позначки розгадано неправильно, учні підуть не тією дорогою та провалять завдання.
