Чи правомірно не виплачувати педагогічним працівникам оплату простою, які перебувають за кордоном?
Абз. 3 п. 6 Формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1088 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2024 р. № 245) передбачено, що освітня субвенція в частині оплати простою передбачається для педагогічних працівників закладів освіти та інклюзивно-ресурсних центрів, ‼️ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.
Давайте будемо розбиратися, чи правомірно не виплачувати педагогічним працівникам оплату простою, які перебувають за кордоном?
Відповідно до ч. 1 ст.24 Конституції України ‼️не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ч. 3 ст.43 Конституції України ‼️КОЖЕН має право на належні, безпечні і здорові умови праці, НА ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ст. 57-1 Закону України «Про освіту» здобувачам освіти, працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені ЗМІНИТИ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду ‼️гарантується: збереження місця роботи, СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ, здійснення виплати стипендії та інших виплат, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 Кодексу законів про працю України ‼️ЧАС ПРОСТОЮ НЕ З ВИНИ ПРИЦІВНИКА, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, ОПЛАЧУЄТЬСЯ з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Згідно з частиною 4 статті 77 Бюджетного кодексу при затвердженні відповідних бюджетів місцеві ради мають передбачати видатки, необхідні для першочергового забезпечення потреби в коштах на оплату праці працівників освіти відповідно до встановлених законодавством умов оплати праці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» ДИСКРИМІНАЦІЯ – ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі – певні ознаки), ЗАЗНАЄ ОБМЕЖЕННЯ…
Отже, керуючись вищевикладеним:
1. Конституція України забороняє привілеї за місцем проживання. Також Конституцією України передбачено для КОЖНОЇ ЛЮДИНИ можливість заробляти собі на життя працею.
2. За час простою не з вини працівника оплачується заробітна плата. Педагогічний працівник, який під час дії воєнного стану виїхав за кордон, не може вважатися винним у простої.
3. Закон України «Про освіту» гарантує виплату середнього заробітку працівникам закладів освіти, які змінили місце проживання.
4. Розподіл субвенції без урахування працівників, які виїхали за кордон, вважається дискримінацією.
5. Місцеві ради мають забезпечити виплату заробітної плати за час простою працівникам, які виїхали за кордон.
Джерело:Лілія Орел
