Чи вважається прогулом відсутність педагогічного працівника на роботі під час повітряної тривоги?
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України власник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі понад трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 754/16137/15-ц, поважними визнаються такі причини, ‼️які виключають вину працівника.
До поважних причин відсутності на робочому місці потрібно відносити такі обставини, як:
📌 стихійні лиха;
📌 хвороба працівника або членів його сім’ї;
📌 нерегулярна робота транспорту;
📌 участь працівника в порятунку людей або майна;
📌 відмова від незаконного переведення та невихід у зв’язку із цим на нову роботу.
При цьому в постановах Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 761/48981/19 та від 14 червня 2023 року у справі № 727/3770/21 зроблено висновок, що законодавство ‼️не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, ‼️тому в кожному випадку оцінку поважності причини відсутності на роботі надають з огляду на конкретні обставини.
Із судової практики можна зробити висновок, що суди вважають повітряну тривогу поважною причиною відсутності працівника на роботі.
Відповідно до п. 2 «Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 626 план реагування на надзвичайні ситуації суб’єкта господарювання розробляється відповідним суб’єктом господарювання з чисельністю працюючого персоналу більше 50 осіб та затверджується керівником такого суб’єкта господарювання.
У суб’єктів господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше посадова особа з питань цивільного захисту ‼️розробляє інструкцію щодо дії персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, яка затверджується керівником такого суб’єкта господарювання.
Отже, керуючись вищевикладеним:
1. Суди вважають повітряну тривогу поважною причиною відсутності працівника на роботі. Відповідно, відсутність педагогічного працівника на робочому місці під час повітряної тривоги, яка почалася до початку робочого часу, є поважною причиною.
2. Посадова особа з питань цивільного захисту розробляє інструкцію щодо дії персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, яка затверджується керівником такого суб’єкта господарювання. Тобто, в закладі освіти має бути затверджена інструкція щодо дій персоналу у разі виникнення загрози або надзвичайної ситуації.
3. Інструкцією має регулюватися час необхідний для педагогічного працівника для того, щоб дістатися після відбою повітряної тривоги на роботу. Має враховуватися робота транспорту, безпекова ситуація в регіоні та ін.
Джерело:Лілія Орел
