Що чекає ліцеї в Україні та як хочуть вирішити питання гуртожитків при них: у МОН розповіли перші деталі
З вересня 2024 року територіальні громади мають визначити й відокремити ліцеї, де навчатимуться школярі 10-12 класів. Проте не в кожній з них має бути такий заклад освіти, адже в Україні є багато містечок, де учнів небагато і вони будуть їздити до сусідніх шкіл.
Таких дітей мають забезпечити гуртожитками, зазначає заступник міністра освіти та науки Дмитро Завгородній. За його словами, в освітньому відомстві ще тривають дискусії щодо того, хто фінансуватиме проживання таких школярів – місто, громади чи держава. Проте місцевим адміністраціям все одно доведеться здійснювати перехід, адже з 2030-2032 років учнів у ліцеях почне істотно меншати, через що заклади освіти не зможуть повноцінно працювати. Про це посадовець розповів в інтервʼю УП. Життя.
“Ми з боку МОН будемо запроваджувати зміни в систему фінансування, щоб громаді було вигідніше рухатися в бік великих ліцеїв, ніж залишати компромісні варіанти. Ми розуміємо, що трансформації не станеться моментально, тож буде певний перехідний період. А через демографічний спад більшість маленьких компромісних ліцеїв не зможуть продовжити повноцінну роботу вже з 2030–2032 років, коли дітей у них почне істотно меншати”, – повідомляє Завгородній.
Він навів у приклад Суми, де буде багато ліцеїв, а всі діти їздитимуть навчатися у місто, адже громади поруч маленькі.
Чиновник нагадав, що Кабінет міністрів і Верховна Рада мають ухвалити критерії створення мережі старшої профільної школи, зокрема, визначити:
хто може бути засновником закладу старшої профільної освіти (громада, область або і громада й область);
якою має бути мінімальна кількість дітей в академічних ліцеях;
які мають бути підходи до створення й функціонування профілів.
Завгородній підкреслив, що від того, де знаходитимуться ліцеї, залежатиме, чи треба укрупнювати заклади освіти, проводити ремонти гуртожитків або закуповувати шкільні автобуси для підвезення школярів. За його словами, до початку літа буде розуміння, як такі ліцеї функціонуватимуть.
“МОН працює з дев’ятьма пілотними областями, допомагаємо їм із цим процесом, щоб зрозуміти, які мають бути критерії щодо кількості учнів, розміру шкіл для різних функціональних типів територій, якою має бути територія підвезення, як їх наносити на мапу, які додаткові інструменти для вибору та спілкування з громадами ми можемо надати. Сподіваюся, до початку літа в нас буде чітке розуміння, де ті чи ті школи будуть функціонувати в половині країни”, – сказав чиновник.
Заступник міністра освіти пояснює, що складнощі можуть виникати також у громадах на кордоні між областями. Адже може трапитись так, що школярам буде ближче поїхати до сусіднього краю, ніж відвідувати заклад освіти свого регіону. У цьому випадку мають бути забезпечені міжбюджетні трансферти або внесені зміни в розрахунки державного фінансування вчителів, ліцеїв і їхнього утримання.
Посадовець зауважив, що МОН передбачає ситуації, коли в освітньому середовищі можуть виникати конфлікти щодо закриття чи обʼєднання закладів освіти. У звʼязку з цим, відомство планує впроваджувати зміни в системі фінансування, що передбачатимуть забезпечення великих ліцеїв, через що громадам буде вигідніше рухатися в бік модернізації.
