Як освіта батьків впливає на успішність дітей та їхнє бажання вчитися. Показові результати дослідження
Українські діти, чиї батьки вчились не менш ніж 14,5 років, показали кращі результати з читання та математики, ніж школярі, чиї батьки мають не більше 9 років освіти. Учні, в яких батьки здобували освіту протягом 12 років, були найбільше схильні планувати навчатися в університеті у майбутньому.
Про це повідомляє незалежна аналітична платформа Вокс Україна. Організація провела моніторинг даних з міжнародного дослідження PISA. Згідно з ними, 2018 року в Україні, єдиної із референтної групи, звʼязку між навчанням батьків і дітей, не простежувалось. Натомість у 2022-му школярі батьків з різними рівнями освіти були майже однаково схильні продовжувати вчитися.
До країн референтної групи разом з Україною входять Грузія, Молдова, Словаччина, Білорусь, Угорщина, Польща та Естонія.
Одним із чинників, який впливає на формування навчальних результатів, є сімейне середовище, зокрема рівень освіти батьків. PISA визначає три рівні освіти батьків за кількістю років, витрачених на здобуття освіти:
- Не більше 9 років: немає початкової освіти, початкова освіта (три-чотири класи), базова середня освіта (вісім-дев’ять класів);
- 12 (11) років: професійно-технічна освіта (10-11 класів), повна загальна середня освіта (10-11 класів) та/або (післясередня не вища освіта);
- Не менш ніж 14,5 років: перший етап вищої освіти та/або вища та післядипломна освіта.
Вперше Україна взяла участь у PISA у 2018 році. Тоді показники українських підлітків були нижчі за середні по країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з математики, читання та природничо-наукових дисциплін.
Наступне дослідження PISA в Україні відбулося у 2022 році. У ньому взяли участь школярі 18 із 27 регіонів. Згідно з ним, українські школярі значно відстають від своїх однолітків за кордоном.
Водночас результати учнів більш освічених батьків знизилися порівняно більше – на 11% та 9% для дітей тих, хто навчався відповідно 12 та 14,5 років порівняно з 6% для школярів тих, хто навчався 9 років.
Крім того, дослідження показало, що школярі з сільських місцевостей за окремими напрямками відстають від учнів з міст на 4,5 роки. Натомість, успіхи українських школярів у великих містах показують кращі результати, ніж у середньому в Європі.
За словами директорки Українського центру оцінювання якості освіти Тетяни Вакуленко, серед проблем, які призвели до погіршення показників на PISA-2022, можуть бути психологічний стрес, обмеженість очного навчання та соціально-економічний статус родини. На її думку, діти, у сімʼях яких він нижчий, мають менше можливостей присвячувати час навчанню, адже змушені допомагати батькам або й самі працювати.
Колишній директор УЦОЯО Ігор Лікарчук назвав чотири причини, чому результати PISA-2022 погіршились порівняно з 2018 роком. Він вважає, що справа не в дистанційному навчанні та повномасштабній війні Росії проти України, а у великій кількості реформ, відсутності мотивації в освітян та роботи над помилками.
Водночас співзасновниця громадської організації “Смарт освіта”, співавторка реформи “Нова українська школа” Іванна Коберник розповіла, що такі результати стали наслідком ковіду та вимушеного дистанційного навчання. Проте в Україні ще додалася повномасштабна війна, продовження онлайну чи змішаного навчання, тиск інших обставин, який зараз переживають українські діти. На її думку, для тих умов, у яких живуть українці, і в яких вчаться школярі, українські підлітки ще показали далеко не найгірший результат.
