“Молодець! Тепер поклади ручку на парту”. Британська експертка назвала головні помилки вчителів в Україні під час навчання дітей з освітніми втратами
Вчителям, які працюють з освітніми втратами учнів, варто звертати увагу на залученість школярів, проте не перевантажувати їх. Такої рекомендації своїм українським колегам радить дотримуватися директорка з питань професійної практики та інтернаціоналізації у Школі освіти Університету Лінкольна Хелен Чайлдерхаус. За словами освітянки, якщо діти мають надмірну кількість інформації, то вони її не засвоюють, натомість знання втрачаються, в учнів знижується концентрація, мотивація та виникає стрес.
Про це Чайлдерхаус розповіла в інтервʼю Освіторії. Вона зазначає, що важливо у таких ситуаціях озвучувати чіткі інструкції, а не “забовтувати” головне. Адже для тих школярів, у яких є проблеми з “робочою” памʼяттю, виникає додаткове навантаження, і вони губляться у потоці інформації, яку надає вчитель. Зокрема, не варто казати дітям: “Який ти молодець! Впевнена, що ти з усіма завданнями впораєшся. А тепер поклади ручку на парту”. У випадку, якщо учні потребують підтримки, експертка радить дати її окремим блоком. Наприклад, дізнатися про їхній настрій, сказати їм слова заохочення, а після цього лаконічно оголосити про початок роботи.
“Коли працюємо з учнями з освітніми втратами, важливо, щоб дитина була залучена, але не перенавантажена. Якщо робоча пам’ять перенавантажена, інформація не кодується і не поступає до довгострокової пам’яті. Бо занадто багато роботи з сортування даних. Відтак багато інформації, яку ми хочемо дати дітям, втрачається. Якщо діти отримують більше інформації, ніж вони можуть обробити, це може призвести до демотивації, стресу, поганої концентрації уваги та зниження рівня участі”, – запевняє фахівчиня.
За словами Чайлдерхаус, бажання дати дітям з освітніми втратами усе, що знають інші учні, призводить до перенавантаження. Крім того, у таких випадках й у педагогів також може зʼявитися професійне вигорання.
Експертка з освіти радить користуватися простим правилом: якщо завдання не захоплює вчителя і не викликає бажання долучитися, то це не захопить і дітей. Тож педагогам перед початком уроку важливо відчувати приємне хвилювання, адже його відчуватимуть і школярі.
Вона запевняє, що учні, які відстають від своїх однокласників, бояться нових поразок і значно простіше втрачають мотивацію до навчання.
На думку фахівчині, бажання вчителів робити якомога більше, шукати різноманітні способи подання інформації, давати багато завдань, консультацій та поспішати шкодять, а не допомагають дітям у проблемі подолання освітніх втрат.
