Добірка кадрових питань від освітян
Через оновлення в законодавстві або ж зміни в типах закладів освіти в освітянській спільноті виникає багато питань. Нещодавно “Нова українська школа” публікувала коротке розʼяснення на запити читачів про сумісництво та суміщення посад.
У сьогоднішньому юридичному розʼясненні відповідаємо на кадрові питання освітян. Зокрема:
- за яких умов можна вводити додаткову ставку заступника директора;
- чи може вчитель початкової школи вести інформатику у своєму класі;
- які умови роботи для працівників за цивільно-правовим договором.
1. Ми ввели додаткову посаду заступника з навчально-виховної роботи відповідно до штатних нормативів, бо наш заклад загальної середньої освіти став гімназією. У 2022 році заклад став ліцеєм, шляхом перейменування. Зрозуміло, що з 2027 року, коли він буде багаторівневим, тоді додаткова ставка заступника з навчально-виховної роботи точно буде. Але чи може бути вже зараз?
2. Якщо в школі є 20 класів, то посада заступника директора це 1 чи 1,5 ставки? Звідки здійснюється фінансування цих 0,5 ставки?
Наразі питання введення посади заступника з навчально-виховної роботи урегульовано Типовими штатними нормативами закладів загальної середньої освіти (далі – Типові штатні нормативи).
Таблиця (витяг із Типових штатних нормативів)
| Найменування посади | Нормативна чисельність (максимальна) | Умови введення |
|---|---|---|
| Заступник директора з навчальної (навчально – виховної) роботи | 0,5 | при кількості 6–9 класів |
| 1 | при кількості 10–20 класів | |
| 1,5 | при кількості 21–29 класів | |
| 2 | при кількості 30 і більше класів |
Отже, при кількості 10–20 класів у закладі освіти вводиться 1 посада заступника директора з навчально-виховної роботи. При чому введення цієї посади не залежить від типу закладу загальної середньої освіти.
Втім, у спеціалізованих середніх школах I–III ступенів із поглибленим вивченням іноземної мови, ліцеях, гімназіях та колегіумах, які створені до набрання чинності законів України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту” та приведення статутних документів цих закладів у відповідність до законодавства, а також у ліцеях, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти на декількох рівнях відповідно до Закону України “Про повну загальну середню освіту”, вводиться додатково посада заступника директора.
Окрім коштів освітньої субвенції, що вочевидь має забезпечувати оплату праці відповідно до максимальної кількості посад, визначеної Типовими штатними нормативами, додатковими джерелами покриття видатків на введення додаткових посад є спеціальний фонд закладів загальної середньої освіти. Для надання платних послуг коштом спеціального фонду можуть утримуватися інші посади, необхідні для надання цих послуг.
У школах зі статусом експериментальних (авторських) закладів загальної середньої освіти всеукраїнського та регіонального рівнів за рішенням засновника або уповноваженого ним органу для провадження дослідницької, експериментальної, інноваційної діяльності можуть вводитися додаткові посади працівників коштом місцевих бюджетів.
3. Чим визначено, що вчитель початкової школи має право вести інформатику у своєму класі й не зобов’язаний віддавати цей навчальний предмет вчителю інформатики?
Відповідно до частини 3–5 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту” розподіл педагогічного навантаження в закладі освіти затверджується його керівником відповідно до вимог законодавства.
Педагогічне навантаження вчителя обсягом менше норми (18 навчальних годин на тиждень) встановлюється за його письмовою згодою. Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається в разі зміни кількості годин з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), що передбачається навчальним планом закладу освіти, або за письмовою згодою педагога з додержанням законодавства про працю.
Звертаємо увагу, що професійний стандарт за професіями “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель із початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)” відносить до професійних компетентностей, зокрема, інформаційно-цифрову.
Згідно з пунктом 1.10. вказаного вище професійного стандарту, документами, що підтверджують професійну та освітню кваліфікацію для професії “Вчитель початкових класів загальної середньої освіти” є: диплом фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра, бакалавра, магістра (спеціаліста), а для професії “Вчитель із початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста) – диплом молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста). Іншими такими документами є атестаційний лист, сертифікат про проходження добровільної сертифікації педагогічних працівників, інші документи, що підтверджують наявність компетентностей, необхідних для виконання трудових функцій.
Також нормативний зміст підготовки студентів, сформульований у результатах навчання, визначений розділом 6 стандарту вищої освіти України за спеціальністю 013 “Початкова освіта” галузі знань 01 “Освіта/Педагогіка” для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти передбачає, зокрема, такі результати:
- критично оцінювати достовірність та надійність інформаційних джерел, дотримуватися юридичних і етичних вимог щодо використання інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій у перебігу педагогічної діяльності в початковій школі (ПР-03);
- організовувати освітній процес із використанням цифрових технологій та технологій дистанційного навчання молодших школярів, розвивати в учнів навички безпечного використання цифрових технологій та сервісів (ПР-05).
4. Працюю психологом за цивільно-правовим договором у закладі освіти з дітьми з особливими освітніми проблемами. Нещодавно додали ще двох дітей. Методистка сказала, що я повинна проводити спостереження за дітьми й надати характеристику на засідання комісії, хоча в закладі є штатний практичний психолог, обов’язком якого і є таке спостереження за новоприбулими дітьми.
Які норми визначають дії психолога, який не працює в закладі, а лише проводить роботу за договором?
За цивільно-правовим договором (угодою) взаємовідносини виконавця (який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу) і замовника (який приймає роботу й оплачує її) регулюються Цивільним кодексом України й на них не поширюється дія трудового законодавства та правила внутрішнього розпорядку.
У пункті 6 Порядку та умовах надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 88 (зі змінами), передбачено, що додаткові психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття проводяться фахівцями (з-поміж працівників закладу освіти та в разі потреби – додатково залученими фахівцями), з якими заклад освіти чи відповідний орган управління освітою укладають цивільно-правові договори. Типовий договір на проведення (надання) психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг), затверджений додатком 3 до Порядку та умов.
За згаданим Типовим договором замовник має право вимагати від виконавця належного виконання взятих на себе зобов’язань, а виконавець зобов’язується:
1) особисто, своєчасно та відповідно до вимог нормативно-правових актів проводити (надавати) психолого-педагогічні й корекційно-розвиткові заняття (послуги) для особи (осіб) з особливими освітніми потребами з дотриманням умов цього договору;
2) брати участь у моніторингу стану виконання індивідуальної програми розвитку осіб з особливими освітніми потребами в частині проведення корекційно-розвиткових занять;
3) надавати консультаційну допомогу батькам чи іншим законним представникам, педагогічним працівникам щодо особливостей навчання та виховання особи (осіб) з особливими освітніми потребами;
4) готувати висновок за результатами проведення (надання) психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) із зазначенням динаміки розвитку дитини не рідше ніж раз на квартал.
Оплата за проведені (надані) додаткові психолого-педагогічні й корекційно-розвиткові заняття (послуги) здійснюється щомісяця на підставі актів приймання проведених (наданих) додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) (додаток 4 до Порядку та умов).
Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”
