Друга вища освіта не врятує від мобілізації? Що відомо про законопроєкт про вищу освіту, який розглядають в Раді
Інформує Всеосвіта.
В Україні плануються зміни у законі про мобілізацію, увагу знову звернуть на студентів. Розповідаємо, що відомо на цей момент.
Верховна Рада готує законопроєкт зі змінами щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби, один з ключових моментів у ньому — це громадяни, які зараз здобувають вищу освіту. Про це повідомляє народна депутатка Марʼяна Безугла у Facebook.
Що відомо про законопроєкт?
У фокусі законопроєкту для освітян два наступних пункти:
- Відстрочка для викладачів закладів передвищої фахової освіти. Раніше, згідно з Конституцією (стаття №23) право на відстрочку мали лише ті викладачі закладів передвищої освіти, для яких викладання було основним видом діяльності та працювали більше, ніж на 0,75% ставки.
- Законопроєкт передбачатиме також усунення відстрочки для тих студентів, які здобувають другу чи третю вищу освіту.
- Кількість охочих навчатися під час дії воєнного стану збільшилася у 2-3 рази не тільки задля підвищення свого професійного рівня, але й для уникнення призову на військову службу, — пише Безугла.
Що про дорослих студентів говорив Данилов?
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данилов ще у вересні 2023 року висловився про зростання кількості студентів у віці 40—50 років. Причому, на його думку, до війни вони й не думали здобувати другу вищу освіту. На його думку, це є «моральним аспектом» і тому питання мобілізації таких студентів Міносвіти буде вирішувати індивідуально.
Міністерство освіти зараз розглядатиме це питання, проводитимуть аналіз, адже так сталося, що переважно чоловіки з певним життєвим досвідом, 40—50 років вирішили здобувати другу-третю освіту. Кількість людей, які хочуть здобути освіту, збільшилася в рази. Якщо ви можете служити в армії, придатні, чи зачекає навчання, чи ні, вирішуватиме відповідне міністерство, — заявив Данилов.
Питання мобілізації студентів, які здобувають ще одну вищу освіту, дуже складне, адже не виключено, що людина вступає у ВНЗ знову, щоб розпочати наукову діяльність або ж отримати іншу спеціальність.
Я не виключаю, що є певна кількість людей, які справді хочуть стати вченими, у тому числі через розробку інноваційних механізмів забезпечити нашу перемогу. Тому тут потрібно дуже ретельно підходити, але, на превеликий жаль, це також є можливістю для зловживань, — повідомив член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
Однак при цьому зазначає: кількість студентів віком 30-35 років, що обрали навчання на денній формі, зросла саме під час війни, тому це й викликає підозри.
Лісовий: «Вступ до ВНЗ не має бути лазівкою для уникнення мобілізації»
Про це міністр освіти та науки Оксен Лісовий написав у Facebook.
Моя позиція проста: освіта в жодному разі не має бути про імітацію та лазівки. Натомість освіта, а тим паче вища освіта, має бути про усвідомлений вибір і процес здобуття. Навчатися ніколи не пізно, утім, вступ до університету не повинен ставати формальністю лише для отримання якихось переваг та бонусів, — написав міністр.
Міністр відзначив, що наразі спостерігається тенденція, коли чоловіки вступають до університетів, щоб використати ще одну вищу освіту, як легальну відстрочку.
Якщо подивитися на цифри, то маємо +55 тис. студентів-чоловіків старше за 25 років у 2022 році в порівнянні з 2021, зокрема +33 тис. на магістерському рівні. Своєю чергою такі лазівки породжують явище фіктивного навчання, що загалом негативно впливає на якість освіти, — написав Лісовий.
Міністр освіти наголосив, що законопроєкт, який нині зареєстрований у Верховній Раді, має на меті врегулювати це питання. Він також повідомив, що відстрочка не буде діяти на чоловіків старше за 30 років, які вступають до закладу освіти й здобувають непослідовну вищу освіту.
Що нам кажуть цифри?
На жаль, статистика лише підтверджує слова про те, що другу чи третю вищу освіту на денній, чи дуальній формі навчання дедалі все більше обирають саме чоловіки. Згідно з підсумками вступу-2023, кількість чоловіків призовного віку, які вступили до ВНЗ, складає 110 тисяч осіб. У 2022 їх було 85 тисяч. Кількість студентів-чоловіків віком 30+ за два роки повномасштабної війни збільшилася у 23 рази, повідомляють NGL-media.
Гендерні відмінності вступу до ВНЗ:
- 2020 рік: 48% жінок проти 52% чоловіків;
- 2021 рік: 49% жінок проти 51% чоловіків;
- 2022 рік: 33% жінок проти 67% чоловіків;
- 2023 рік: 30% жінок проти 70% чоловіків.
При цьому, більшість абітурієнтів 30+ обрали платну форму навчання.
Обмеження віку студентів — дискримінація?
Головна претензія до законопроєкту Веніславського-Безуглої — це дискримінація за віком. Адже якщо його ухвалять, під дію проєкту можуть підпасти десятки тисяч чоловіків. У основного законопроєкту є також альтернативи (до речі їх цілих три), кожен з них пропонує наступне:
- Законопроєкт 9672-1 пропонує дозволити студентам здобувати другу чи третю вищу освіту безплатно, за умови, якщо студент-контрактник підпише згоду на мобілізацію.
- Законопроєкт 9672-2 пропонує зробити відтермінування в першу чергу для тих студентів, які пішли на другу чи третю освіту за спеціальностями, яким надається особлива підтримка, перелік яких встановлює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти та науки.
- Законопроєкт 9672-3 немає детального додатка, проте у проєкті закону Верховна Рада зробила примітку, що від мобілізації отримають відстрочку лише ті, хто отримує передвищу та вищу освіту вперше (включно з докторантами). Однак про віковий ценз не йдеться.
