Дотримання норм трудового законодавства при зменшенні педагогічного навантаження
МОН України надіслало лист – роз’яснення № 1/385-23 від 10.01.2023 стосовно нової моделі обчислення освітньої сувенції на 2023 рік. Як має звучати розпорядження Голови чи рішення для того, щоб директори закладів освіти внесли зміни у Освітню програму, у навчальні плани, у Тарифікаційні відомості, які затверджуються на навчальний рік і, відповідно, діють до 02.06.2023 року. У нашій громаді централізована бухгалтерія відділу освіти. Крім того, це зачепить трудові відносини, як дотриматися норм трудового законодавства, щоб зменшити, наприклад педнавантаження…?
📝Відповідно до статті 103-2 Бюджетного кодексу України, освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників. У свою чергу, стаття 97 БКУ передбачає, що Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.
📝 Використання освітньої субвенції визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №6 «Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам». Зокрема, згідно з пунктом 6 Порядку та умов, за рахунок субвенції не здійснюється фінансування закладів загальної середньої освіти (крім закладів початкової школи та приватних закладів загальної середньої освіти), кількість учнів в яких становить менше 25 осіб, інших винятків щодо фінансування заробітної плати педагогічних працівників, закладів визначених у статті 103-2 БКУ, Постанова не містить.
📎 Освітня субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
📝 Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ»**, **під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності здійснення видатків на охорону праці, погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому бюджетному періоді.
📎 Обов’язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Під час визначення обсягів видатків у проекті кошторису установи повинен забезпечуватися режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.
📎 У свою чергу, міські, районні, селищні, сільські ради при затвердженні відповідних бюджетів враховують у першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами.
📎 Під час формування місцевих бюджетів, органи місцевого самоврядування в першочерговому порядку мали врахувати потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ, зокрема і закладів освіти, та забезпечити їх в тому числі за рахунок загальнодержавних податків та зборів у разі недостатності освітньої субвенції (на це також звертає увагу МОН у листі 0.01.2023 р. № 1/385-23 “Про розрахунок обсягу освітньої субвенції на 2023 рік”).
📎 Місцевим фінансовим органом до відповідного головного розпорядника (виконавчого органу, що забезпечує повноваження у сфері освіти) доводиться лімітна довідка (документ про затверджені бюджетні призначення). Головний розпорядник доводить показники лімітної довідки до відповідальних виконавців, розпорядників нижчого рівня для складання кошторисів і планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів.
📎 Відповідальні виконавці, розпорядники нижчого рівня складають кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису, плани використання бюджетних коштів, помісячні плани використання бюджетних коштів, засвідчують підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби і подають їх відповідальним виконавцям або головним розпорядникам для складання зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду бюджету та зведених планів спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду, а також зведених планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів.
📎 Розрахункові обсяги витрат розпорядники приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, та інші витрати повинні бути приведені у відповідність з обсягами бюджетних асигнувань таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.
📎 Ставки заробітної плати і посадові оклади педагогічних працівників встановлюються керівниками закладів та установ освіти при тарифікації за наслідками атестації. Тарифікаційні списки підписуються керівником закладу та бухгалтером за погодженням із профспілковим комітетом (у разі наявності) не пізніше 5 вересня і подаються органу управління (виконавчому органу, до повноважень якого віднесено управління освітою) для затвердження. Зміна ставок заробітної плати та посадових окладів протягом року здійснюється у визначених випадках.
📎 Підпунктом є, пунктом 20 Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом МОН N455 від 10 грудня 1993 року, передбачено, що власник або уповноважений ним орган (керівник) закладу освіти зобов`язаний доводити до відома педагогічних працівників у кінці навчального року (до надання відпустки) педагогічне навантаження в наступному навчальному році.
📎 Робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та/або посадовою інструкцією.
📎 Конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовою інструкцією, яка затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства.
📎 Педагогічна діяльність вчителя включає:
• діяльність у межах його педагогічного навантаження, норма якого на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин на тиждень;
• окремі види педагогічної діяльності, за які встановлюються доплати у такому співвідношенні до тарифної ставки (класне керівництво, перевірка навчальних робіт, завідування кабінетами тощо)
• інші види педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) діяльності, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства, трудовим договором та/або посадовою інструкцією.
📎 Зменшення педагогічного навантаження тягне за собою зміну режиму роботи вчителя, і як внаслідок – відповідне зменшення заробітної плати, що в силу вимог пункту 3 статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці. Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), що передбачається навчальним планом закладу освіти, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства про працю.
📎 У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою ст. 32 та ст. 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється керівником закладу освіти не пізніш, як до запровадження таких умов.
🔶 Таким чином, під час формування місцевих бюджетів, органи місцевого самоврядування в першочерговому порядку мали врахувати потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ, зокрема і закладів освіти, та забезпечити їх в тому числі за рахунок загальнодержавних податків та зборів у разі недостатності освітньої субвенції. У разі необхідності, розпорядники (керівники закладів освіти) приводять чисельність працівників установи та інші витрати у відповідність із обсягами бюджетних асигнувань таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.
Зменшення педагогічного навантаження тягне за собою зміну режиму роботи вчителя, і як внаслідок – відповідне зменшення заробітної плати, що в силу вимог пункту 3 статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці. Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), що передбачається навчальним планом закладу освіти, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства про працю.
У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою ст. 32 та ст. 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється керівником закладу освіти не пізніш, як до запровадження таких умов.
