Вчителька пояснила причину погіршення навчання дітей та чому бути вчителем-аніматором — не вихід.
З року в рік батьки і вчителі обговорюють гостру тему ставлення одне до одного. З року в рік в мережі інтернет, на засіданнях, на конференціях точаться палкі дискусії щодо лінії розмежування відповідальності батьків і вчителів. Виховання дітей — чи не одна з тем, яка була, є і буде актуальною у всі часи існування людства.
Так, наприклад, вчителька англійської мови Надія Азарова ще минулого року на своїй сторінці у фейсбук написала на чому акцентувати увагу батькам, а на чому вчителям під час навчання й виховання дітей. Написала минулого року, а дискусія в коментарях продовжується і сьогодні.
Вчителька порівняла вимоги батьків до педагогів і контроль над ними зі звичайним приготуванням борщу:
Уявіть собі маму, яка з любов’ю готує поживний і смачний борщ. От на кухню приходять діти, а того борщу їм не хочеться, хочеться морозива. Мама пояснює, вмовляє… В цю мить заходить хтось авторитетний для дітей і каже: “Аби ви, діти, їли борщ, треба було мамі нарізати моркву зірочками, а картоплю метеликами. Борщем же треба зацікавити, правильно? То мама винна, що ви не їсте. Не так зварила. А Ви молодці.” І втомлена мама розводить руками. Вона мовчки йде нарізати зірочки і метелики для тридцяти дітей. Є надія, що хтось таки посьорбає чогось корисного. Але наступного разу знайдуться ті, хто ненавидить зірочки. І так по колу…, — пише Надія Азарова.
Таким чином освітянка говорить про сучасні реалії звичайного вчителя. Вона додає, що колись педагог був поважною людиною, його завданням було передати знань. Він мав не тільки обов’язки, але й права. До його слів дослухались.
А про теперішню ситуацію викладачка англійської говорить так:
Нині перед тим, як йти до школи, ти мусиш пройти курси акторської майстерності й попередньо попрацювати хоч два роки аніматором. Треба бути сучасним, стильним і вміти показувати фокуси, балансуючи на натягнутій мотузці. І те все треба майстерно поєднати зі своїм предметом, бо перед тобою сидять діти, яким вдома вже повідомили, що вчитель зобов’язаний зацікавити. Мало кому наголосили, що вчителя потрібно поважати, його вказівки виконувати і слухати на уроці не сусіда, а того ж таки вчителя.
Але ж світ змінюється, вимоги до усіх професій інші та і самі професії з роками втрачають неактуальне й доповнюються сучасним. Надія Азарова з цим погоджується, говорячи, що справжній вчитель і сам зацікавлений у тому, щоб зацікавити, бо то його репутація і кар’єра.
Я точно знаю, що кожен справжній вчитель — особа амбітна. Він йде до школи, маючи наполеонівські плани, надивившись фільмів і начитавшись про дієві методики, — пише вчителька.
Багато залежить від батьків — саме це є головним меседжем освітянки. Вона каже, що батьки витрачають купу часу на виконання домашніх завдань і змагаються у геніальності, майструючи за дитину поробки для шкільних проєктів. А потрібно зовсім інше:
Витратіть цей час на те, аби пояснити дитині, як важливо чути вчителя і не заважати йому проводити урок. Розкажіть, що вчителю важко, що він хоче учням добра. Говоріть про повагу, про гідну поведінку. Бо вихована дитина — скарб для вчителя і чим більше таких у класі, тим кращою буде успішність усіх.
Наостанок героїня звертається до батьків:
Бережіть своїх вчителів, бо вони і так усюди винні. Їм важко. Це я кажу як людина, яка щоденно нарізає в “борщ” зірочки, метелики і щодня повертається додому з гіпсом під нігтями і плямами від гуаші. Діти швидко звикають до спецефектів. Ти не можеш догодити всім самотужки. Але в кожного своє завдання. Давайте кожен зробить свою частину.
Загалом, щодо виховання дітей та мотивації до навчання додамо слова відомого педагога Сухомлинського.
А сказав він просто і зрозуміло:
Щоб дитина була палко зацікавлена навчанням, їй необхідне багате, різноманітне, привабливе, інтелектуальне життя, — Сухомлинський.
