Володимир Онацький поділився історіями вчителів, яким регулярно відмовляють в атестації через упереджене ставлення до них.
Інформує Всеосвіта.
Інколи здається, що деякі педагогічні колективи – це зграя найстрашніших тварин, в якій окремі особини-ватажки так і намагаються зжерти тих, хто слабший, спокійніший, молодший, яскравіший. Вони вміло маніпулюють і згуртовують навколо себе лише з однією метою, щоб потім, обравши жертву, яка трохи виділяється з-поміж інших, накинутись на неї й розшматувати. Про це на своїй сторінці у фейсбуці написав освітній експерт Володимир Онацький.
Усі це розуміють і радіють, що цього разу жертвою обрано не їх. Комусь може здатися, що порівняння невдале, однак саме воно спадає на думку, коли доводиться чути розповіді колег про те, як їх атестовували, – зазначив Володимир Онацький.
Він поділився однією зі згаданих історій. Тож, за словами експерта, вчителька написала йому таке повідомлення: «Доброго дня, пане Володимире. Ми з вами особисто незнайомі та мені порадили звернутися до вас. Моя ситуація наступна: я вчитель іноземної мови, вчора відбулося засідання шкільної атестаційної комісії з приводу моєї чергової атестації. Я маю II категорію і претендувала на присвоєння І. Рішенням більшості голосів членів комісії мені було відмовлено, я маю підозри, що рішення було замовлено головою комісії (у нас директорка школи – жінка, яка має до мене упереджене ставлення через особисту неприязнь). Ця ситуація повторюється вдруге: майже те ж саме відбувалося і під час попередньої атестації. Упродовж атестаційного періоду адміністрація (завучі й директорка особисто) відвідувала мої робочі уроки, особливих зауважень не було; також завітали й на 2 відкритих уроки та виховний захід, які пройшли відмінно, про що вони мені особисто повідомляли під час обговорення. Причому під час атестації ці факти враховані не були (про них лише мимохідь було згадано у характеристиці без уточнення деталей). Однак в характеристиці дуже детально були розписані незначні недоліки, допущені мною при заповненні класних журналів. Це трактувалось як некомпетентність та недоброчесність…»
Довга розповідь і в кожному слові відчувається біль та розпач. Вчитель з п’ятнадцятирічним стажем не знає, що робити, – написав освітній експерт.
Він додав, що цю ситуацію вони з учителем довго обговорювали й він пригадав свою директорку, з якою працював декілька років. Пригадав, як вона «атестувала» своїх підлеглих:
- Прийшли працювати до школи й вам одразу присвоюють категорію «спеціаліст».
- Працюєте п’ять років і на черговій атестації підтверджуєте цю категорію.
- Через п’ять років вам присвоять другу категорію.
- Ще через п’ять років атестаційна комісія має переконатися, що правильно вам присвоїла категорію, і підтвердить її.
- Ближче до пенсії – присвоєння звання.
Різні міста, різні роки, а ситуації однакові. Я навіть перепитав у колеги, як звати її директорку. Імена різні, по батькові збіглося – мабуть, сестри, – зауважив Володимир Онацький.
Він зазначив, що є два виходи з таких ситуацій – або промовчати в черговий раз, або боротися:
Можна подати апеляцію, можна боротися за свої права іншими засобами, однак чи готова вчителька до боротьби? На це й розрахунок директорки, яка зробила все, щоб людина десять років ішла до чергової категорії та не отримала її. Ми розробили кілька варіантів виходу з цієї ситуації, однак далі – вибір за педагогом.
Також освітній експерт виявив й інші проблемні ситуації в системі атестування педагогічних працівників. До прикладу, як проатестувати:
- соціального педагога, якщо він за фахом учитель біології.
- вчителя інформатики, який має диплом інженера.
- вчителя початкових класів з дипломом вихователя дошкільного навчального закладу.
Здавалося б, Положення про атестацію педагогічних працівників дає можливість проатестувати цих педагогів з присвоєнням другої, першої та навіть вищої категорії. Однак, яким же було моє здивування, коли на форумі, де обговорювалось це питання довелось прочитати: «У нас працює така вчителька. І ми вже двічі атестували її на відповідність займаній посаді та встановлювали категорію «спеціаліст», бо спеціалісти з РУО нам так сказали». А я собі думаю, що це за правова така норма «сказали», яка дозволяє принижувати вчителя впродовж десяти років? – обурився Онацький.
Щодо атестації зазначеної вище категорії педагогічних працівників Володимир Онацький процитував пункт 3.26 Розліду ІІІ «Типового положення про атестацію педагогічних працівників», де у зазначено:
Особи з повною вищою педагогічною освітою або іншою повною вищою освітою, прийняті на посади педагогічних працівників за спеціальностями, фахівці з яких не готувалися вищими навчальними закладами або підготовлені у недостатній кількості, за умови проходження ними підвищення кваліфікації, атестуються як такі, що мають відповідну освіту.
Насамкінець освітній експерт підсумував, що запроваджуючи атестацію, МОН ставив за мету стимулювання творчої активності педагогів, підвищення їхнього фахового рівня, оплати праці. Однак, у деяких навчальних закладах атестація – це просто правовий нігілізм та знущання з педагогів.
