П’ять стратегій, які допоможуть навчити школярів критично мислити
Інформує Всеосвіта.
Щодня кожен із нас стикається з величезною кількістю інформації. Ми спілкуємося з друзями та колегами; читаємо, слухаємо та переглядаємо ЗМІ. Кількість даних просто приголомшлива, тому сприймати їх та переосмислювати доволі складно, тим більше, усвідомлюючи, що частина з них неточна, упереджена, геть не відповідає дійсності чи взагалі вигадана.
Як не загубитися в інформаційному потоці? Як навчитися розрізняти правдиві дані від хибних? Ці навички важливо розвивати зі шкільного віку.
Пропонуємо п’ять прийомів для напрацювання навичок спостережливості та критичного мислення, вони допоможуть зробити мислення школярів більш гнучким, а розум проникливим.
Навчіть учнів шукати взаємозв’язки
Запам’ятовування змісту параграфу – лише перший крок до успішного навчання. Для розуміння матеріалу цього недостатньо, потрібне переосмислення: згадати вже відому інформацію, пов’язати її з темою вивчення та зрозуміти причинно-наслідкові зв’язки.
Використання прийому Toyota дозволить привчити школярів замислюватись і шукати першопричини та взаємозв’язки між подіями, явищами та процесами. Мотивуйте учнів знаходити відповіді у додаткових джерелах інформації, проводити паралелі з іншими навчальними дисциплінами, актуалізуючі знання. Це допоможе школярам побачити предмет, що вивчається, більш масштабно та багатогранно.
Ставте правильні запитання
Запитання, сформовані певним чином, можуть наштовхнути учнів на відповідний хід думок. Намагайтесь ставити запитання таким чином, щоб мотивувати школярів до відкритого діалогу та активного обміну ідей. Це дозволить навчити дітей формувати та аргументовано доводити свою думку, а також виважено реагувати на контраргументи.
Проводьте командні змагання та дискусії у класі, у процесі яких необхідно вирішити певне завдання нестандартним чином – створюйте умови для того, щоб учні могли обговорювати та ділитися своїми ідеями щодо розв’язання певної проблемної ситуації. Отже, перш ніж озвучити певну думку, кожному з учнів необхідно проаналізувати інформацію, критично оцінити та раціонально виділити її переваги та недоліки.
Створіть умови для трансформації знань у досвід
Практичне застосування – найкращий варіант ефективного навчання. Однак, на жаль, більшість змісту шкільної програми пересичена навчальною теорією, а ось на практичні завдання частіше не вистачає або часу, або матеріальної бази, або ентузіазму вчителя. Все це призводить до поверхневих знань учнів. У такому випадку теорія швидко забувається, адже школярі не усвідомлюють практичну цінність здобутих знань.
Створюйте якомога більше ситуацій для перевірки знань учнів у реальних життєвих ситуаціях. Під час практичних занять учні мають можливість осягнути практичну цінність певних знань, тому такий формат значно ефективніший за звичайне заучування тексту підручника.
Заохочуйте експериментування та самостійний пошук оригінальних способів рішень
Шкільна програма, наприклад, з точних дисциплін, передбачає, як правило, один-максимум два варіанти, якими можна скористатися для розв’язання задач. Однак насправді їх значно більше!
Час від часу практикуйте завдання, в яких учні мають подумати та запропонувати інший спосіб для їхнього розв’язання, відмінний від програмного. Після цього обов’язково необхідно обґрунтувати свою позицію, чому саме була обрана така стратегія.
Такий формат навчання дозволяє кожному активно включитись в навчальний процес та, критично переосмислюючи набуті знання, проявити креативність при вирішенні поставлених завдань.
Заохочуйте рефлексивне мислення
Сучасні школярі щодня отримують надзвичайну кількість різноманітної інформації, тому головна мета – навчитися її фільтрувати, розрізняючи важливі відомості від інформаційного непотребу і фейків.
Навчання відбувається щомиті, не лише під час уроків, тому звертайте увагу школярів, що вони мають усвідомлено ставитись до будь-якої інформації. Продукуйте усвідомлене навчання. Спонукайте учнів замислюватись про те, де знадобляться отримані відомості у повсякденному житті, як їх найефективніше використати та як пов’язані між собою набуті знання із вже наявним досвідом.
Більше про прийоми рефлексії читайте у наших окремих матеріалах:
- Навчальний прийом «Шість капелюхів»
- 7 прийомів рефлексії з учнями початкових класів
- 8 прийомів для рефлексії освітнього процесу
