facebook

Як робити зауваження, щоб бути почутим учнями

Прості поради для побудови конструктивного діалогу

Інформує Всеосвіта.

Кожен із нас час від часу помиляється. За браком досвіду діти та підлітки помиляються частіше й їм важче усвідомити та оцінити свої дії. При цьому саме підлітки найбільш гостро реагують на будь-яку критику і зауваження. Виникає питання: як зробити зауваження та провести виховну бесіду з учнем так, щоб сказані слова не сприймалися як нотації та були дійсно почуті?

Згадайте себе, коли ви були дитиною. Пам’ятаєте себе шкільного віку, а поряд батьки і вчителі та їхні фрази постійні «Так не можна…», «Цього не роби…», «Слухай старших…» та багато іншого?

Це зараз, переоцінюючи їхні слова з часом і досвідом, ми усвідомлюємо, що дорослі були праві, але пам’ятайте, що думали, відчували та робили тоді? Зазвичай більшість з нас чекали, коли ж нарешті закінчаться ці моралі та пропускали повз вуха сказане. А чим відрізняються сучасні підлітки? У цьому – скоріше нічим. Що ж робити, щоб виховна бесіда мала конструктивність, а не перетворилась у чергову нотацію?

Ставити запитання!
І робити це у максимально доброзичливій формі, не підвищуючи голос. Якщо дитина відповідає на запитання, а не просто вас слухає, то ступінь її включення в тему обговорення зростає в рази. Тому є шанс, що ваші слова не лише будуть почуті, а й усвідомлені! Як це працює?

Чтайте також:  Новий урок для учнів 5-7 класів презентувало Міносвіти

Цікаве спостереження, наш мозок влаштований так, що забуває близько 90% з усієї почутої інформації та водночас пам’ятає близько 90% з того, над чим безпосередньо замислювався та аналізував. Отже поставлене запитання змушує мозок включитися і почати працювати – не просто чути, а й переосмислювати почуту інформацію! До того ж, саме завдяки тому, як сформульоване питання, ми можемо керувати фокусом уваги слухача, звертаючи його увагу на певних моментах на підсвідомості.

Порівняйте запитання:
Коли ти перестанеш запізнюватись?

Як ти вважаєш, наскільки ефективніше проходитиме для тебе урок, якщо ти будеш приходити вчасно?

У першому випадку ми акцентуємо увагу на систематичних запізненнях. Це сприймається як докір та негатив. Почувши таке запитання, учень автоматично «закривається у мушлю» та перестає сприймати цю та всю подальшу інформацію.

У другому випадку ми змушуємо замислитися на позитивних моментах приходити на уроки вчасно. Отже учень підсвідомо включається в конструктивний діалог. Акцентування на позитивних моментах дозволяє керувати фокусом уваги та мислення співрозмовника.

Відповідаючи на конструктивно сформульоване запитання, учень переосмислює інформацію, пропускає її через себе та формує свою власну думку. У такий спосіб підштовхуєте школяра замислитися і прийти до власних умовивідів, а не нав’язуєте свої. Адже висновкам, до яких дійшов власним розумом, кожен схильний довіряти більше, ніж словам інших. А підлітки тим паче!

Чтайте також:  Як вчитель може заробляти більше завдяки педагогічним знанням

Окреслювати межі
Саме від того, як поставлене запитання, ми формуємо ставлення співрозмовника до теми обговорення у площині «добре/погано» чи «важливо/неважливо» на підсвідомості.

Наприклад, запитанням «Як ти вважаєш, чому важливо навчитися контролювати свої емоції?» ми вже маємо на увазі, що ці вміння потрібні. Співрозмовнику залишається лише визначитися для себе в якій мірі це важливо. Тобто таким формулюванням ми одночасно залишаємо повну свободу для роздумів, але підсвідомо наштовхуємо на висновки у певному напрямку.

Пам’ятайте про техніку «сендвіча»
Це прийом спілкування, під час якого приємна і неприємна інформація шаруються у такий спосіб, щоб співрозмовник почув сенс неприємної складової і водночас у нього залишилося в цілому приємне враження від бесіди.

Проводиться за таким алгоритмом:
Починайте розмову з позитиву (перш ніж посварити за щось учня, пригадайте аналогічний випадок, де він вчинив добре).

Лаконічно та аргументовано висловіть свою думку щодо неприємної ситуації, яка є темою бесіди.

Переконайтесь, що ви порозумілися зі співрозмовником (запитайте, у чому погоджується з вами учень, у чому ні, намагайтесь вести діалог у конструктивному руслі та разом шукати способи вирішення проблемної ситуації).

Закінчіть діалог на позитивній ноті (висловіть свою вдячність учню, що з ним можна вести діалог як з дорослою людиною та інше). Намагайтесь дібрати такі аргументи, щоб позитивом у сумі як мінімум врівноважити неприємну складову.

Чтайте також:  Школи підготували дітям суворе ембарго: батькам не можна ігнорувати

Більш детально про цю техніку ви можете прочитати у окремому матеріалі.

Під час проведення виховних бесід дотримання наведених вище технік допоможе грамотно скеровувати поведінку учнів і водночас зберігати доброзичливі стосунки з ними. А це так важливо для взаємоповаги та взаєморозуміння!

Джерело.


Повернутись вверх