Твій сучасний Шевченко.
9 березня Україна відзначає 207 років від дня народження Тараса Шевченка. Напередодні Шевченківських днів вчителі зазвичай шукають нові ідеї: як достукатися до учнів, щоб вони бачили живу людину, а не рядки підручника? Як подати творчість поета сучасно і нешаблонно, де знайти додаткові матеріали? «Освіторія» зібрала на допомогу вчителю 25 яскравих ідей уроків, 5 відео, фільм-біографію класика, можливість отримати його усміхнений портрет та навіть пройти тест. Таким Шевченка ваші учні ще не бачили.
Як розповісти дітям про Шевченка без шароварщини
Як розповісти про класика так, щоб учням захотілося відкрити «Кобзар» самостійно, а не під програмним примусом чи в рамках ура-патріотичного виховання? 5 ідей, які зібрані в матеріалі, додадуть урокам інтерактивності та динаміки. Скласти лаконічний пост у Twitter (а це 280 символів) про життєві події Шевченка, знайти цитату з «Кобзаря» до несподіваної ілюстрації (сучасної інтерпретації образу класика), обговорити серіал «Катерина», де події перенесено у наші дні, зробити мапу туристичних маршрутів «Шляхами Кобзаря», порівняти популярний серіал «Гра престолів» і твір Шевченка «Гайдамаки».
Обирайте будь-який варіант — і вражайте учнів!
Вчитель української літератури в 9-му класі для вивчення творів Тараса Шевченка відводить майже два місяці. Тож як зробити уроки про Шевченка і його творчість цікавими? Як розповісти про класика так, щоб учням захотілося відкрити «Кобзар» самостійно, а не під програмним примусом чи в рамках ура-патріотичного виховання? Тема особливо актуальна напередодні Шевченківських днів, які традиційно відзначають на початку березня. Пропонуємо 5 ідей, які додадуть урокам інтерактивності та динаміки.
«Twitter»
Життєвий і творчий шлях Тараса Григоровича був надзвичайно насиченим: знайомства, зустрічі, гостини, натхнення, твори, юнацькі будні в Петербурзі, повторне відкриття України, діяльність Кирило-Мефодіївського братства й арешт, заслання та повернення…
Отож можна пофантазувати, що якби в Шевченка були соціальні мережі, то він би ними користувався й публічно ділився перипетіями власного життя. Чому б не змоделювати таку ситуацію?
У класі одночасно працюють кілька груп, наприклад: «Дитинство», «Петербург», «Три літа», «Братство», «Заслання», «Останні роки». Кожна має на ватмані чи аркуші оформити інтерфейс і написати пости в Twitter від імені Тараса Шевченка за конкретний період.
Якби він був блогером, то про що і як би написав, на чиї сторінки підписувався б у цей період, кого б, можливо, репостив, які фотографії/ілюстрації докладав до постів?
280 символів (саме такого обсягу пост у Twitter) для однієї життєвої події — це не так вже й багато, тому учням варто бути лаконічними й влучними.
«Відповідність»
У рамках творчого завдання на встановлення відповідності та знання творів Кобзаря учні отримують набір ілюстрацій — портретів Шевченка. Від класичного автопортрета в смушевій шапці до сучасних інтерпретацій образу класика: Шевченко, який робить селфі, Тарас у масці (фото мурала з вулиці Грушевського, який знищили у вересні 2017), Батько в касці, Геній з гітарою, Пророк у темних окулярах.
Тут у пригоді стане безліч ілюстрацій, що гуляють інтернетом, а також «Шевченкіана» — серія робіт художника Андрія Єрмоленка, де класик постає в різних поп-образах: Елвіс, Супермен чи Будда.
Відповідність у такому завданні має два пункти: перший — дати характеристику Шевченку на ілюстрації (якось назвати цей образ, поміркувати щодо нього), другий — дібрати до цього образу цитату з «Кобзаря».
«Кінозал»
Щодо того, чи варто влаштовувати колективні перегляди фільмів з дітьми на уроці — кожен вчитель має власну думку, проте «коментований» перегляд справді може бути гарною вправою. Так, смішним і романтичним, абсурдним і захопливим водночас є серіал телеканалу «1+1» за мотивами поеми Шевченка «Катерина».
Це спроба сучасного перепрочитання класичного твору. Про те, чи ця екранізація вдалася чи провалилася — потім варто запитати в учнів. Не потрібно, звичайно, дивитися серіал повністю, достатньо переглянути кілька епізодів першої серії, щоб скласти уявлення й поставити ключові запитання щодо твору.
Перша сцена, де діти в школі читають поему, вчителька коментує, а паралельно посеред поля хаотична Катерина з вінком на голові знайомиться з «москалем». Потім — як відбувається розвиток їхніх стосунків, як він обіцяє подарувати їй місяць і зорі…
Екранізація — це завжди інакший мистецький твір, а цей серіал — тим більше багатий для роботи матеріал.
Тут і сюжет поеми, і питання про те, як змінилося ставлення суспільства до Катерини в ХХІ столітті, і протистояння міста-села, тобто україномовних героїв та російськомовних, позитивних і негативних. І ключове питання — чи могла б героїня твору бути щасливою.
Цей твір демонструє актуальність сюжету сьогодні та дає змогу пояснити незнайомі слова, такі, як байстрюк чи покритка, а також тогочасні реалії, наприклад, патріархальне село.
«Туристичний маршрут»
До 200-ліття Шевченка (відзначали у 2014 році) з’явилося чимало мап під кодовою назвою «Шляхами Кобзаря». Вони пропонують туристичні маршрути на будь-який смак пам’ятними місцями, музеями, садибами, парками, де бував класик. Тож чому б не запропонувати учням самим намалювати таку мапу?
Прив’язати це до подорожей в Україну, наприклад, чи до окремих творів («Заповіт», «Гайдамаки» абощо). На схематичному відтворенні мапи Російської імперії варто позначити різними кольорами: міста, де бував Шевченко, місця, де з ним щось відбувалося, локації, пов’язані з творами чи знайомствами.
Насправді, у цьому завданні може йтись і про відповіді на значно складніші запитання: чому митець, який стільки часу прожив у Петербурзі, все одно повертався, чому писав українською і про Україну?
Наносячи на мапу те, чим захоплювався Шевченко, можна прослідкувати, як виглядала краса, про яку він писав, на фотографіях чи на картинах художників. Якою була чи навіть є Наддніпрянщина.
Тоді зовсім іншу вагу отримують міркування: яка вона — Україна? За що я люблю Україну? Чи знаю я Україну? «Немає другого Дніпра», кажете?
Нове покоління, яке мислить себе громадянами світу, отримає можливість здійснити віртуальну подорож і зрозуміти, про які широкополі лани писав Шевченко, запитати себе, чому для нього все це мало аж таку вагу.
«Гра престолів»
Популярний серіал «Гра престолів» захопив багато мільйонів глядачів, тож чому б не використати приклад з масової культури на уроці української?
Сюжети й герої циклу романів Джорджа Мартіна слугують прекрасним матеріалом для компаративного аналізу відразу двох творів української літератури — «Слова о полку Ігоревім» та «Гайдамаків» Тараса Шевченка.
Якщо розкласти поему «Гайдамаки» як «Гру престолів», використовуючи стоп-кадри серіалу, приміряючи «умовні» реалії, то можна знайти дуже багато спільного.
Бойові дії, «свої» та «чужі», батальні сцени, любовна лінія, «обраний» сирота Джон Сноу, чия героїчна доля є непересічною, а сам Сноу увібрав усі героїчні чесноти. Чим він не Ярема?
Яка ж із героїнь серіалу — Оксана? Учні радо поміркують над таким запитанням. Російська імперія — як Сім Королівств, політичні інтриги та повстання.
Звісно, такий урок буде цікавим передусім прихильникам серіалу, тож наперед дізнайтеся, скільки таких є в класі.
