facebook

Міжнародний день рідної мови: історія свята та нові правила в українській мові

Міжнародний день рідної мови: історія свята та нові правила в українській мові
День рідної мови у всьому світі відзначають 21 лютого. Ми підготували для вас цікаві факти про нашу мову, які варто знати кожному українцеві. Хто запровадив це свято та нові правила української мови – читайте у матеріалі.

Джерело:

24 канал
Як з’явилося свято рідної мови
Щороку 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови (International Mother Language Day). А запровадили його для сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.

Так, Міжнародний день рідної мови був проголошений на конференції ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Дата для свята була вибрана на згадку про трагічні події, що сталися в Бангладеші 21 лютого 1952 року.

Що сталося? Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови бенгалі, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни. Відтоді ця дата у Бангладеші стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ відзначає День рідної мови.

Експерти стверджують, що зараз близько половина із 6 тисяч розмовних мов світу загрожує зникнення. Тож, у ЮНЕСКО впевнені, що створення свята – це важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур і зберігати повагу до мови як показника культури.

До слова, в Україні рідній мові присвячене ще одне свято – День української писемності та мови, яке відзначають 9 листопада (в день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця).
Цікаві факти про українську мову
Єдиною державною мовою нашої країни є українська. Наша мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для 45 мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде також мовою їхніх дітей.

Ми підготували для вас цікаві факти про українську мову:

  • Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української є білоруська мова. А все через те, що починаючи з 9 – 11 століття обидві мови формувалися на спільній діалектній базі, а обидва народи до XVI століття мали спільну писемну книжну українсько-білоруську мову.
  • Сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. За лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською – 84% спільної лексики, польською – 70% і сербською – 68%. А от з російською – 62%.
  • Українська мова – одна з найбільш вокальних та милозвучних мов світу. Філологи кажуть, що все це – через те, що ми маємо досить велику кількість фонем — 48.
  • Українська мова має свій офіційний сайт, який містить багато цікавої інформації і про історію мови, і багато корисних для справжніх гуманітаріїв практичних даних.
  • Українська мова має чимало говірок: Степовий говір, Слобожанський, Середньонаддніпрянський, Підляський, Західнополіський, Середньополіський, Східнополіський.
  • Українська мова є однією із найдавніших на нашому континенті.
  • Найдовшим словом в українській мові є слово “дихлордифенілтрихлорметилметан”. Так називається хімікат, з допомогою якого борються із шкідниками.
  • Найбільше наших слів починаються з літери “п”, а найчастіше використовується – “о”. А от букви “ф” і “г” використовуються найрідше. Адже слова на літеру “ф” здебільшого запозичені.
  • Українська мова надзвичайно багата на синоніми. Найбільшу кількість синонімів має слово “бити”. Згідно із словником, їх понад 40.
  • Перша згадка про українські слова датована 448 роком. Візантійський історик Пріск Панійський перебував у таборі вождя гунів Аттіли на території сучасної України і записав у своєму нотатнику слова “мед” і “страва”.
  • Найстарішою українською піснею вважається балада “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?”
  • Найбільше перекладів серед українських творів має “Заповіт” Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.
Чтайте також:  Нове життя для пластикових кришечок: Херсонські учні займаються переробкою пластику

Як святкують День рідної мови в Україні
День рідної мови вкрай важливий для нас. Адже на сьогодні Україна є батьківщиною для людей найбільш різних національностей. До того ж, частина українців вважають рідною мовою кримськотатарську, польську, молдавську, литовську, російську або ж болгарську.

Тому у цей день по всій Україні проходять різноманітні офіційні заходи, спрямовані на захист і розвиток української мови.

Також з нагоди святкування Дня рідної мови у школах зазвичай організовуються та проводяться зустрічі з письменниками, творчі диспути, фестивалі, мовні конкурси, книжкові виставки, літературні подорожі, презентації, круглі столи, тематичні уроки тощо.
Перехід сфери обслунговування на українську мову
Вся сфера обслуговування в Україні з 16 січня 2021 року перейшла на українську мову. Отож, персонал має звертатись виключно українською мовою. Також на обов’язкову українську мову спілкування переходять усі суб’єкти господарювання.
Де зобов’язані обслуговувати українською:

  • торговельні заклади;
  • інтернет-магазини;
  • усі заклади громадського харчування;
  • банки;
  • аптеки;
  • АЗС;
  • бібліотеки;
  • заклади розважального характеру;
  • спортзали та фітнес-клуби;
  • салони краси та перукарні;
  • заклади медичної сфери;
  • заклади освітньої сфери;
  • установи соціальної сфери;
  • заклади побутового обслуговування.

Важливо, що інструкції на товарах, описи товарів та послуги, меню та цінники теж повинні бути українською. Закон дозволяє використання абревіатур та скорочень іншими мовами.
Нові правила в українській мові
Новий український правопис почав діяти 3 червня 2019 року.

Чтайте також:  Суд виніс вирок п’ятьом дівчатам за побиття школярки

Головні зміни в новому правописі української мови:

  • “И” на початку слова

Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери “и” на початку слів. У проєкті нового правопису надається перевага літері “і”, однак перед приголосними “н” та “р” можна вживати два варіанти написання: “індик” та “индик”, “ирій” та “вирій”, “ірод” та “ирод” тощо.

Також, наприклад, пропонується затвердити вживання “и” на початку: дієслова “икати” та іменника “икавка” та похідних від цих слів. У художніх текстах допускатиметься заміна “і” на “и” в кінці слів під час відмінювання: “смерти”, “радости”

  • Більше “Ґ” у словах

Новий правопис пропонує розширити застосування “ґ” у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви “г” так із використанням “ґ” – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.

Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h], і фонетично близькі до нього звуки передавати пропонують буквою “х” (тобто, слова “хобі”, “хокей” і “холдинг” лишаться незмінними). Але, наприклад, слово “хостел” пропонується вживати як “гостел”, оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].

  • Більше “етерів”
Чтайте також:  Іноземців за гроші зараховували у медичні виші: СБУ викрила корупційну схему

Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою “ф”: “анафема” – “анатема”, “ефір “- “етер”, “міф”, “міфологія” – “міт” і “мітологія”, “Афіни” – “Атени”. Проте, слова англійського походження ця зміна не зачіпає – Артури та Агати писатимуться традиційно.

  • Повернення йотування

Ще один компроміс із правописом 1928 року. Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”: “проєкт”, “проєкція”, “траєкторія”, “фоє” тощо.
Новий правопис – інфографіка, що змінилось / Джерело: 24 канал

  • Менше дефісів

Новий правопис пропонує слова з першими іноземними частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова “попмузика”, “вебсторінка” “пресконференція” і “експрезидент” писатимуться без дефіса.

  • “Пів яблука” та “пів години”

Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник “пів” (у значенні “половина”) окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з “пів” писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: “півострів”, “півзахист” або “півоберт”, наприклад.

  • “Авдієнція” та “фавна”

Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення “au” та розширити можливі варіанти транслітерації. Проєкт документу допускає орфографічні варіанти: “аудієнція” і “авдієнція”, “аудиторія” та “авдиторія”, “пауза” та “павза”, “фауна” та “фавна”.

  • Менше “лапок”.

Що відомо про рішення ОАСК щодо скасування нового правопису

  • Окружний адміністративний суд у Києві 28 січня скасував постанову про нову редакцію українського правопису.
  • А все через позов 2019 року мами учениці 7 класу, яка разом з позивачем ГО “Правова держава”, очільником якої є адвокат Ростислав Кравець (він фігурує на плівках з кабінету голови ОАСК Павла Вовка), просила суд визнати протиправною та нечинною постанову уряду про правопис.
  • У Кабміні вже заявили, що оскаржать рішення ОАСК, який задовольнив цей позов. Натомість Національна комісія зі стандартів державної мови запевнила, що наразі правопис є чинним й обов’язковим для використання в Україні до хоча б оприлюднення повного тексту рішення суду, яким вона скасована.

Джерело.


Повернутись вверх