Практичні поради для вчителів, що викладають у середніх та старших класах
Інформує Всеосвіта.
Усі вчителі мріють, щоб кожен їхній урок проходив на одному диханні і учні через роки з ностальгією згадували такі уроки, як найкращі миті шкільного життя.
Однак насправді, навіть якщо план продуманий до найменших дрібниць, він може піти дещо не заплановано і замість натхнення й зацікавлення на обличчях учнів буде нудьга та сум. Погодьтесь, з подібною ситуацію стикався кожен. Тож, як попередити нудьгу на уроці та домогтися максимального включення школярів у навчальний процес? Пропонуємо наступні поради.
Більше діяльності, менше пасивного слухання
Якщо проаналізувати середньостатистичний урок, то більшість часу займає пояснення вчителя. Хоча зазвичай саме такий урок є найменш ефективним. Чому? Пам’ятаєте піраміду запам’ятовування інформації від Едгара Дейла?
Формат лекцій є найменш дієвий для запам’ятовування. Тож, із того, що ви розповідатиме та пояснюватимете, учні запам’ятовують не більше 5%. І то цей показник можна досягти лише за умови, якщо під час вашої розповіді школярі дійсно уважно вас слухатимуть! В іншому випадку, як свідчать нейробіологічні дослідження, мозок ігнорує нецікаву йому інформацію, відповідно, не запам’ятовує. Значно вищих результатів навчання можна досягти під час практичної діяльності школярів.
Звісно, при вивченні нового матеріалу (а навчальна програма середніх та старших класів з будь-якого предмету перенасичена інформацією!) певну частину матеріалу все ж таки потрібно пояснювати та надиктовувати. Однак радимо по можливості уникати форматів лекції.
Не забувайте про старий Сократівський спосіб
По можливості залучайте активні форми навчання, ставте запитання та заохочуйте школярів до діалогу.
Понад 2500 років тому Сократ наочно показав, що залучення учнів у бесіду значно ефективніше, ніж найбільш змістовна розповідь. Сократ організував обговорення, в яких учні починали грати роль вчителя. Під час таких діалогів вони розмірковували над темою, аргументували власну думку та усвідомлено приходили до певних висновків.
Роль вчителя у такому випадку – пасивна. Він слідкує за часом та за необхідності скеровує дискусію.
Час від часу проводьте зі школярами дискусії на теми, що спонукають до роздумів. Це дозволить навчити учнів формувати власний погляд на предмет дискусії, аргументувати власну думку, реагувати на контраргументи та робити висновки, ґрунтуючись на фактах.
Якщо прагнете по можливості мінімізувати гамір у класі, але дати можливість кожному висловити свою думку, вам може стати у пригоді прийом «Плакат думок».
Дивуйте, зацікавлюйте та розповідайте те, чого немає у підручнику
Якщо вчитель розповідає лише те, що учні і так можуть прочитати у підручнику, школярам навряд чи буде цікаво.
Як привернути увагу школярів до теми уроку? Покажіть експеримент чи фокус, в основі якого лежать закономірності, що вивчатимуться упродовж уроку. Вивчаючи історичну постать чи творчість письменника, розкажіть декілька цікавих фактів з їхнього життя. Вивчаючи математичну формулу, зазначте, як би жило людство, не володіючи цими знаннями та інше.
Щоразу додавайте цікаві факти поза програмним матеріалом та пояснюйте реальний практичний сенс знань, отриманих на уроці для кожного.
Учитель – не скриня знань, а особистий мотиватор
Практично будь-яку інформацію, тим більше за навчальною програмою, можна знайти в книгах та інтернеті. Учитель більше не джерело знань. Але хіба знецінилась його роль? Навпаки! У сучасного вчителя значно відповідальніші та більш складні завдання. Сучасних учнів потрібно не стільки навчити, скільки зацікавлювати та мотивувати на самостійне здобуття нових знань, пояснюючи їхній практичний сенс. Сучасні учні мають опанувати значно більше інформації, ніж попередники. Тож у першу чергу їх потрібно навчити вчитися!
Нинішнім школярам доступна практично будь-яка інформація, але потрібно навчити шукати її в інформаційному просторі, правильно використовувати, фільтрувати зайву, розрізняти фейки.
Тож, щоб учні не нудьгували під час ваших уроків, намагайтесь не лише надавати готові відомості, а й пропонуйте пошук альтернативних варіантів досягнення навчальної мети.
Ставте відкриті запитання, щоб домогтися усвідомленого навчання школярів, скеровуйте їх на самостійний пошук відповідей. Показуйте переваги та можливості тих, хто володіє знаннями та навичками над тими, хто не має відповідних знань. Мотивуйте учнів здобувати знання власним прикладом успішності!
«Ні» одноманітності
Пам’ятайте, щоб утримати увагу школярів, кожні 10-15 хвилин необхідно змінювати вид діяльності. В іншому випадку мозок втомлюється та перестає сприймати інформацію. Тож під час уроку постійно чергуйте види активностей – пропонуйте роботу з підручником, провокуйте діалог, залучайте навчальні ігри, використовуйте для пояснення онлайн-симуляції, закріплюйте знання за допомогою різноманітних практичних прийомів.
Коли бачите, що учні не сприймають навчальний матеріал, проводьте руханки. Навіть незначна фізична активність поліпшує когнітивні функції мозку.
Час від часу перевіряйте себе
Іноді нам здається, що ми все робимо дуже добре, але буває, що результати нижчі за очікувані. Як розібратися у причинах? Час від часу робіть записи своїх уроків. Це дозволить поглянути на себе зі сторони та допоможе проаналізувати організацію уроку. Наприклад:
- скільки активностей ви використовуєте та як часто їх змінюєте упродовж уроку;
- яке співвідношення часу між вашим поясненням теоретичного матеріалу та включенням учнів;
- як ви ставите запитання та скеровуєте дискусію;
- яка в цілому панує атмосфера на уроці – напружена чи доброзичлива;
- як ви реагуєте на спроби школярів підірвати дисципліну на уроці та інше.
Самоаналіз власної роботи дозволить постійно вдосконалювати свою майстерність, позбутися можливих помилок та зробити уроки ще більш цікавими та змістовними для своїх учнів!
