У СРСР тема сексуальної освіти була під сімома замками, проте сьогодні це всюди, і сучасне покоління вже не задовільняється банальними відповідями чи кліше та любить докопатись до істини.
Інформує Всеосвіта.
Вчителька початкових класів Олена Грищук зазначає, що Україна зараз перебуває в такому досить зародковому стані та у навчальних закладах це питання якось ігнорують або не надають йому такого значення, однак окремі організації все ж роблять спроби зробити якісні проєкти, які допомагають впроваджувати сексуальну освіту в наші школи.
За результатами досліджень 84% освітян та батьків вважають, що в українських школах має бути впроваджена сексуальна освіта. На думку експертів сексуальна освіта має бути направлена саме на інформування дітей з метою зменшення кількості абортів, ранньої вагітності, зменшення передачі венеричних захворювань. Більш того, це також може врятувати дитину від насилля.
…в питаннях сексуальної освіти Інтернет — зло, бо найперше діти потрапляють на статті, які продукують шкідливі стереотипи, а порнографію взагалі часто сприймають за нормальне сексуальне життя. Тетяна Жерьобкіна, аналітик CEDOS.
В Україні, на жаль, немає такого поняття як “сексуальна освіта”. Стандарти ООН, де прописані що і в якому віці дитина повинна знати та усвідомлювати у нас просто зараз не працюють. Проте, у нас є певні факультативні заняття. Однією з переваг цих занять, які проводили активісти та волонтери є те, що діти не боялись сказати щось неправильно чи поставити якесь, на перший погляд, сором’язливе запитання, адже їм за це не поставлять оцінку.
Сексуальна освіта в Європі
У багатьох європейських країнах вже давно запроваджене статеве виховання, проте підходи до нього різні.
Північні країни вважаються найбільш розвиненими в цьому плані. У Фінляндії сексуальнаосвіта вперше потрапила до шкільної програми ще в 1970 році як обов’язковий предмет, а от в Іспанії предмет викладають лише в небагатьох районах. У Швеції заведено розпочинати з 4-5 років. У цей час батьки розмовляють з дітьми про сексуальність та відмінності хлопчиків та дівчат, а для середньої школи передбачено спеціальний курс сексуальної освіти. А от у Шотландії навіть існує програма Speakeasy для батьків, де пояснюють, як підіймати з дітьми таку важливу тему.
Якщо порівняти сексуальну освіту з рівнем захворюваності на ВІЛ/СНІД та випадків ранньої вагітності, то ми бачимо чітку закономірність. У тих країнах, де сексуальна освіта була впроваджена, про поняття сексуальної просвіти різко ці цифри різко зменшуються. Якщо говорити про українську спільноту, то наша країна поки за масштабами поширення ВІЛ займає лідерську позицію.
Встановлення довірливих стосунків
Олена Грищук наголошує, що для того, аби почати з і своїми вихованцями говорити про секс потрібна довіра. Без відкритості з вашими учнями неможливо взагалі на них вплинути. Для того, аби вибудувати такі стосунки дуже важливо висловлювати свої емоції, ділитись своїми почуттями, помилятись та вміти це визнавати.
Довіра між дорослими та дітьми — це пошук балансу та встановлення конкретних меж. З віком ці межі можуть змінюватись і спектр тем, про які потрібно говорити може розширюватись.
Досить часто довіру плутають із вседозволеністю. Здається, що якщо повністю довіряти дитині, то її стане неможливо контролювати. Щоб контролювати не доводилось, а довіряти стало легше, варто вибудувати дуже чіткі межі для дитини (розуміння того, яка поведінка і в яких умовах є прийнятною та неприйнятною).
Спікерка попереджає, що якщо не поговорити вчасно з дитиною про порнографію, сексуальне насильство, то вона, не знаючи цієї інформації, може втрапити в якусь халепу. В Україні за статистикою кожна 10-а дитина вступає в інтимний зв’язок у віці 12-13 років. Батьки і вчителі, на жаль, іноді пропускають той етап, коли вони можуть стати першоджерелом і сказати ту інформацію, яка потрібна зараз дитині.
Як потрібно будувати бесіду?
- Не потрібно соромитись того, що ви говорите.
- Повинна бути атмосфера підтримки і довіри.
- Позбудьтеся відчуття засудження.
- Рефлексуйте.
Для того, аби почати впроваджувати сексуальну освіту серед своїх учнів вчителька радить вирізати коло особистого простору, на якому різними кольорами будуть позначені такі кола: “Я, мій особистий простір”, “сім’я”, “друзі”, “знайомі”, “професійна допомога” та “незнайомці”. Також важливо зазначити, що особистий простір є не лише в них, а в кожної людини, і без дозволу ми не маємо права туди втручатись.
Окрім того, можна влаштовувати “дівочі вечори”, де вчитель спілкується лише з дівчатами або ж так само робити з хлопчиками.
Взагалі, вчителям дуже важливо орієнтуватись на клас, на дітей, з ким варто говорити про це і як саме, адже ми маємо намагатись робити все для того, аби наші діти зростали в комфорті, були озброєні гарними знаннями, які допоможуть їм уникнути багатьох небезпек. Нам, українцям, можливо, варто було б і запозичити досвід інших країн, проте додати й щось своє, почати впроваджувати сексуальну освіту якось по-своєму.
