Що робити, якщо батьки почули від дитини-дошкільняти нецензурні слова
Коли чадо, прийшовши із дитячого садка, ненав’язливо видає добірну нецензурну лайку, ласкаво дивлячись в очі батькам, їм стає моторошно.
Тата-мами впадають у відчай: ми такого не вчили! Що ж робити? Хтось у пориві гніву дістає ремінь, хтось плаче, а хтось намагається терпляче пояснювати, що такі слова говорити недобре… Який же вихід найоптимальніший?
Не поспішайте лаяти і карати
В наш час нецензурну мову можна почути не тільки в транспорті і на ринку, але навіть на дитячому дворовому майданчику. Повністю ізолювати дитину від впливу оточення не вдасться. Дитина дорослішає і вбирає в себе, як губка, все, що бачить і чує, не розбираючись, добре це чи погано.
Якщо ви чуєте, як 3-4-річна дитина раз у раз використовує десь почуте нецензурне слово, не поспішайте кидатися на неї зі звинуваченнями. Вона просто не зрозуміє, в чому винна. Якщо дитина перейняла ці слова у старших дітей, то їй здається, що так говорити – дуже круто. Вона намагається наслідувати тих, хто для неї авторитет. У такому разі батькам не варто реагувати дуже бурхливо: голосно жахатися або сильно дивуватися, оскільки це ще більше надасть завзяття малюку. Йому захочеться здивувати ще когось, наприклад, бабусю або виховательку. Так що для початку слід вдати, що ви нічого не чули. Тоді є ймовірність, що дитина просто забуде нехороші слова. Але якщо дитина зрозуміє, що ви сердитесь чи дратуєтеся, вона може спеціально вас провокувати, раз і раз повторюючи грубі слова. Так вона самостверджується, їй хочеться показати, що вона вже доросла і незалежна. Батькам потрібно спробувати пояснити, що це погані слова, що їх вживають тільки дуже дурні люди. Можна сказати так: “Ти ж розумний і вихований, навіщо ж повторювати всіляку дурницю?” Це має подіяти.
Поставте жорстку умову
Іноді варто відповісти дитині так, щоб у нього зникло завзяття використовувати грубі слова. Наприклад, якщо мама чує на свою адресу слово “дурепа”, то вона може відповісти так: “Оскільки я дурепа, значить, тобі нема чого зі мною гратися. Грайся сам, і ні про що мене не проси”. А якщо дитина буде використовувати погані слова на вулиці, граючи з іншими дітьми, потрібно суворо наголосити: “Почую ще одне таке слово, і ми йдемо додому”. Або пригрозити, що вона не піде у гості чи не буде кататися на гойдалках. Попередження не повинні бути голослівними. Якщо дитина не слухається, то потрібно негайно забирати її з дитячого майданчика, не кататися на гойдалках – словом, дати зрозуміти, що це не жарт.
“Давай підберемо інше слово!”
Буває, що дитина вживає погані слова тільки тоді, коли відчуває сильні емоції і не може їх інакше висловити. Як позитивні, так і негативні. Батькам слід пояснити, що, якщо дитина сердиться, ображається, або, навпаки, захоплюється, необов’язково використовувати грубі та негарні слова, можна підібрати більш прийнятні вислови. Наприклад: “я зараз лусну”, “мені дуже неприємно” або “це – казка!”, “ти – супер” і так далі. Необхідно більше читати разом із дитиною, поповнюючи її словниковий запас, щоб вона навчилася у персонажів висловлювати свої емоції. Водночас дуже важливо підбирати відповідні книжки, передачі, фільми. А ще стежити за тим, щоб дитина не цікавилася передачами та іграми, де використовується ненормативна лексика.
Діти копіюють батьків
Вдома в спілкуванні одне з одним за жодних обставин батьки не повинні використовувати нецензурні або просто грубі слова. Адже діти все чують. І те, що кажуть батьки, дитина вважає прийнятним для себе. Якщо ви зірвалися на крик і видали міцне слівце, то як потім будете переконувати дитину в тому, що не можна так висловлюватися? І все ж, якщо ви припустилися такої помилки, потрібно попросити вибачення у всіх членів сім’ї, пообіцявши, що більше ніколи такого не трапиться. Своє слово треба стримати, інакше все виховання зійде нанівець і дитина просто припинить вам довіряти.
Як звернути на себе увагу?
Часто діти, які відчувають дефіцит батьківської уваги, спеціально хамлять і використовують грубі слова, щоб хоч якось привернути до себе увагу батьків. Вони чекають, що їх хоча б насварять за погану поведінку. У такому разі мамі і татові слід більше часу приділяти дитині. Її потрібно хвалити за кожне, навіть невелике, досягнення і добру справу. Тоді бажання матюкатися відпаде саме собою.
Як завоювати авторитет?
Буває, що в групі дитячого садка дитина-заводій, що користується авторитетом, вводить в обіг грубу ненормативну лексику, а решта її копіюють. Так формується загальний стиль спілкування. Кожен хоче бути “як всі”. Інакше може виявитися вигнанцем і загальним посміховиськом. Дітям доводиться будинки бути зразковими і слухняними, а в садочку зовсім іншими: брутально спльовувати крізь зуби, використовувати міцне слівце, а під час сварки – увесь арсенал “гучних висловів” для більшої переконливості. У такій ситуації потрібно вдома спокійно поговорити з дитиною, переконавши її в тому, що повага до людини виникає не тому, що вона вміє лаятися, як всі, а тому, що вона – особистість, яка може жити за своїми правилами і переконаннями. Не варто нікого наслідувати і ні перед ким підлещуватися. Потрібно завойовувати повагу не лайкою і хамською поведінкою, а знаннями і вміннями. Наприклад, для цього потрібно навчитися ліпше всіх кататися на велосипеді (роликах, скейті), добре грати у футбол, вміти швидко читати, гарно малювати, розповідати цікаві історії і так далі.
Чим хлопчик відрізняється від дівчинки?
БіБудь-яка дитина 4-5 років проходить етап, коли починає жваво цікавитися статевими органами, відмінностями між хлопчиками і дівчатками. У цей період діти можуть підглядати одне за одним у вбиральні і дражнити, вживаючи назви інтимних частин тіла. Батькам слід терпляче пояснити, що у кожної людини є не тільки руки, ноги і голова, але й інші частини тіла, які грають важливу роль. І в цьому немає нічого ганебного або смішного. Хлопчики і дівчатка трохи відрізняються одне від одного, так влаштувала природа, і в цьому теж немає нічого ганебного. Якщо в ранньому віці дитині дозволяється сказати вголос, що вона “хоче какати”, то в 4-5 років вона вже доросла, і тому не варто усім оголошувати про це. Як і називати вголос інтимні частини тіла. Це непристойно і нерозумно. А хіба хтось бажає бути дурником?
Дуже важливо спрямувати думки і енергію дитини в потрібне русло, щоб вона могла реалізувати свої здібності, самоствердитися і почуватися впевненіше серед однолітків. Для цього потрібно вибрати заняття до душі: карате, гімнастику, музику, малювання, конструювання. Тоді у дитини просто не буде ні часу, ні бажання копіювати тих, хто вміє лише лихословити і грубіянити. Дитині це буде просто нецікаво.
