facebook

“Можливо, варіант класу «одним монолітним колективом» з 1 по 11 клас є неефективним?”- Інна Большакова

“Можливо, варіант класу «одним монолітним колективом» з 1 по 11 клас є неефективним?”- Інна Большакова

Де живе наша здатність до складної соціальної поведінки? Можете доторкнутися до лоба? Саме там. Там знаходиться лобова частка мозку (лат. lobus frontalis). Це одна з чотирьох великих ділянок кори головного мозку. Саме лобова частка відіграє ключову роль у нашій соціальній поведінці.

Вам потрібно подякувати господарям за жахливий обід? Не дати в око розлюченому співробітнику? Не хихикати під час жалобної промови?

Якщо ви можете себе контролювати, то це діє ваша лобова кора. Саме вона “керує”, коли нам потрібно зробити серйозні соціальні зусилля. Подумайте, що відбувалося б, якби вона не допомагала нам стримуватися.

Розвинена лобова кора-успішність соціальних контактів.

Як це стосується школи?

1. Розмір групи.

Якщо прочитати дослідження, у яких порівнюються групи різних видів приматів, то ми виявимо, що чим більше розмір соціальної групи, тим більшою є їхня лобова кора.

В одному з досліджень макак-резусів випадковим чином розподілили по групах різного розміру, і впродовж 15 місяців вони жили такими групами. Виявилося, що у особин з великих груп ПФК (префронтальна кора-лобова частка) збільшилася. Отже, розмір групи вплинув на розмір ділянки ПФК.

Чтайте також:  Ми повинні оцінити всі години, які вчитель перебуває в школі, і оплатити їх – Оксен Лісовий

Тобто існує залежність між чисельністю групи, у якій живе примат, і розвитком лобової частини мозку.

Контактів більше-потрібно більше думати. Більше думаєш-мозок розвивається.

Тому, ймовірно, групи для навчання мають бути не дуже маленькими. (Це не заклик робити класи по 40 учнів, це також неефективно для навчання. Але постійна група з 5 учнів може бути ефективна для вивчення навчального матеріалу, але неефективна для розвитку лобової кори мозку і, відповідно, соціальної поведінки).

Для людей з високим числом соціальних контактів (їх кількість оцінюють за особистими повідомленнями респондентів) також характерно збільшення однієї з ділянок ПФК (префронтальна кора=лобова частка).

Збільшення числа соціальних зв’язків викликає збільшення ділянки ПФК або, навпаки, укрупнення ділянки ПФК спричиняє різноманітність соціальних зв’язків. З висновками, що є причиною, а що – наслідком, учені ще не розібралися.

2. Сходяться-розходяться.

Зміна груп, тобто можливість для приматів сходитися і розходитися в різні групи, суттєво впливає на розвиток лобової частки мозку.

Деякі види приматів живуть невеликими незалежними групами, а іноді збираються і перегруповуються. Щоб вижити в новій групі їм потрібно навчитися узгоджувати свою поведінку з розміром групи і її складом, а така структурована поведінка вимагає серйозних зусиль. Тому зрозуміло, що у тих видів, які практикують соціальну організацію на кшталт «збіглися-розбіглися»-а це шимпанзе, бонобо, орангутанги, коатові,-лобова кора здійснює більш ефективний гальмівний контроль поведінки, ніж у видів з стійкою соціальною організацією (горили, макаки, ​​капуцини).

Чтайте також:  “Діти вчитимуться ще й у червні”: у Міносвіти офіційно повідомили доки триватиме навчальний рік. Деталі

Цю особливість розвитку мозку використовують у шкільній практиці деякі країни світу. Щороку класи однієї паралелі перегруповуються, і утворюється нове соціальне середовище. Таким чином, діти мають шанс не тільки на розвиток лобової частки мозку (бо знову потрібно встановлювати контакти, налагоджувати стосунки, шукати своє місце під сонцем тощо), а й отримати шанс на новий статус у групі.

Тож варіант класу«одним монолітним колективом» з 1 по 11 клас, можливо, є неефективним?

Щиро:)

P.S. Наукові дані з книг Роберта Сапольски.

Джерело.


Повернутись вверх