facebook

Шість проблем української вищої освіти, які виявив карантин

Напередодні закінчення навчального року я мала нагоду поспілкуватися з викладачами і студентами про вплив коронавірусу на вищу освіту в Україні. Ця тема не втрачає актуальності зараз і не втратить її в найближчі місяці. Восени очікується наступна хвиля захворювань, і є ризик повернення вишів до повністю дистанційного навчання. Тому вже зараз важливо чітко фіксувати і оцінювати те, що приніс нам карантин, і як це вплине на майбутнє вищої освіти.

Шість проблем української вищої освіти, які виявив карантин ...

Цифрові навички. Завдяки стрясці, яку влаштував коронавірус, усі учасники освітнього процесу були вимушені почати застосовувати сучасні технології незалежно від того, хотілося їм цього чи ні. І цей безпосередній практичний досвід дозволив їм доволі вправно оволодіти цими навичками. Насправді ж технології вже давно стали невід’ємною частиною нашого життя, тож освітяни мають вміти застосовувати цей зручний інструмент, незалежно від того, у якому режимі відбувається навчання.

Методики викладання. На жаль, у багатьох університетах викладачі досі змушують студентів писати реферати від руки або ж переписувати матеріал з підручника, а потім оцінюють це. Таку «писанину» практикують як під час занять в очному режимі, так і під час карантину. Та чи є такі викладацькі підходи ефективними? Звичайно, ні. Підтвердженням цього є результати безлічі досліджень. До прикладу, експеримент Бьорка Бретціга та Реймонда Кулхаві, що з чотирьох видів робіт із текстом механічне дублювання інформації є найменш ефективним методом для запам’ятовування інформації на довгострокову перспективу. Йдеться про такі види роботи: 1) прочитання тексту + підведення підсумку і занотовування його після прочитання; 2) прочитання тексту + підведення підсумку і занотовування його під час прочитання; 3) прочитання тексту + механічне дослівне переписування головних ідей; 4) прочитання тексту без будь-якого занотовування.

Чтайте також:  Уряд готується до можливого карантину зимових свят

Механічне дублювання тексту ніяк не допомагає студентам критично осмислювати прочитане. Викладання онлайн не буде ефективнішим за офлайнове, доки викладачі не почнуть застосовувати ефективні методики викладання – ті, що мають наукове підґрунтя. Це критично важливо для забезпечення високої якості освіти. Викладачі мають підвищувати рівень своєї викладацької майстерності, університети – підтримувати їх у цьому, а студенти – створювати на це попит.

Навантаження і викладачі. У добросовісних викладачів, які під час карантину дійсно намагалися зберегти якість навчального процесу, підготовка до занять онлайн займала набагато більше часу, ніж до того. При цьому були і такі, які перевели спілкування зі студентами у письмовий формат – давши їм безліч письмових завдань і фактично відмовившись від проведення занять. А були й такі, які взагалі заледве виходили на зв’язок зі студентами. При цьому ступінь залученості викладачів у дистанційне навчання ніяк не відбивається на їхніх зарплатах. Ця ситуація вкотре актуалізувала питання про справедливий рівень зарплат у закладах вищої освіти. Сьогодні університети прив’язані до тарифної сітки і не можуть встановлювати зарплати залежно від результатів роботи викладачів. Карантин лиш вкотре нагадав, що університети повинні мати більшу автономію у визначенні рівня зарплат.

Академічна доброчесність. Академічна доброчесність – ще одна проблема, яку актуалізував коронавірус. Згідно з дослідженням 2015 р. про академічну культуру українського студентства, понад 90% студентів використовують у навчанні плагіат. Списують на іспитах, роздруковують готові письмові роботи з інтернету, купують їх, фальсифікують або вигадують дані тощо. Незважаючи на те, що в 2017 р. в українському законодавстві нарешті з’явилося поняття академічної доброчесності, а університети зобов’язали створити систему її забезпечення, досі цьому питанню не приділяється достатньо уваги. Зараз у розпалі екзаменаційна сесія, яку студенти мають здавати онлайн. Можна тільки уявити масштаби фальсифікацій та копіювання, які продукуватимуть не привчені писати роботи самостійно й чесно.

Чтайте також:  Студентам-медикам знизять прохідний бал іспитів: деталі

Ще одна проблема – багато викладачів не знають методів оцінювання, які б унеможливили студентські недоброчесні практики. Тому університети мають системно працювати, аби створити дієву систему, яка б допомогла забезпечити академічну доброчесність і сформувати відповідну культуру у студентів. Якби ці процеси відбулися раніше, зараз ця проблема не постала б так гостро.

Автономія ЗВО. Університети замість взяти ситуацію під контроль та підлаштувати навчальний процес під умови карантину, продовжували очікувати вказівок від Міністерства освіти і науки (нині – обезголовленого). Міносвіти, у свою чергу, підготувало якісь незрозумілі рекомендації для університетів, але при цьому наголошувало на тому, що уся відповідальність – на університетах. Безперечно, цей період був непростим для всіх, але такі кризи, як пандемія, мають і свої переваги. Вони все більше і більше будуть розширювати розуміння закладами освіти своєї автономії та допоможуть їм отримувати необхідний практичний досвід Цей досвід у майбутньому лише сприятиме їх самостійності.

Гендерна рівність. Більшість науково-педагогічних і педагогічних працівників ЗВО України – жінки. І коли на карантин закрилися двері шкіл і садочків, багатьох викладачок спіткала така ж доля, як і решту українок – робота з дому, виховання дітей і організація хатнього побуту. В Україні більшість такої роботи продовжують виконувати переважно жінки. І хоча впродовж останніх п’яти років кількість тих, хто вважає, що домашнім господарством і вихованням дітей мають займатися жінки, зменшується, 83% людей досі вважають, що найважливішим завданням жінки є дбати про дім та сім’ю, а чоловіка – заробляти гроші (75%). Питання гендерної рівності досі гостро стоїть у нашому суспільстві, й університети не є винятком. Скляна стеля університетів досі обмежує кар’єрні можливості жінок (подивіться, яка кількість у нас жінок-ректорок, як наочний приклад цього). І карантин тільки вкотре довів важливість уважного ставлення до цього питання.

Чтайте також:  Студентам-медикам знизять прохідний бал іспитів: деталі

Коронавірус дійсно підняв багато важливих проблем у вищій освіті. Та для того, щоб перетворити проблеми на можливості, університети вже зараз мають пильно моніторити, наскільки ефективно вони реалізують дистанційне навчання (у тому числі отримувати якісний зворотній зв’язок і від викладачів, і від студентів). Вони мають фіксувати й аналізувати як недоліки, так і хороші практики, обмінюватися досвідом з іншими університетами, використати літні місяці для налагодження процесів дистанційного навчання. Бо зараз дистанційне навчання відбувається через те, що до цього змушують обставини, хоча насправді воно збільшує доступність освіти, а змішане навчання, – поєднання дистанційної і очної форм, – цілком може стати нашим майбутнім. Однак для цього вже сьогодні ми маємо активно попрацювати над засвоєними уроками і забезпечити якість такої освіти.

Джерело.


Повернутись вверх