Що змінила Нова українська школа: найцікавіші дані з дослідження
Чим відрізняються українські третьокласники, які навчаються по-новому, від їхніх однолітків? Чого бракує у сучасних школах? Міністерство освіти і науки провели дослідження, яке дало змогу оцінити ефективність впровадження реформи НУШ.
Дані з моніторингу повідомила заступниця міністра освіти і науки Любомира Мандзій виданню “Освіторія”.
Як проводили дослідження? У 150 школах проаналізували уроки, опитували учнів, педагогів та керівників шкіл. Заклади освіти випадково обрали по всій Україні з майже 13 тисяч, у яких є треті класи.
Що змінила реформа НУШ
- Менше негативу та більше корисних навичок
Зазначимо, що одним із головних завдань НУШ було створення для дітей дружнього освітього середовища. Наскільки це вже вдалося? Загалом конфліктів було виявлено мало. Лише 3% учнів розповіли, що «їх сварили за щось», а з кожним одинадцятим з опитаних учнів однокласники не хотіли працювати на уроці.
Також кожен із 16 третьокласників зізнавався, що вчителька відмовлялася приділяти йому увагу окремо, бо на це не було часу. Тож, негативу стало мало, але позитиву та заохочення все ще не вистачає. Майже третина учнів зазначила, що дуже рідко отримують похвалу за успіхи від учителя.
Нова українська школа / Фото cheline
Як працюють учні в класах НУШ? Учні НУШ у середньому вдвічі більше часу на уроці працюють у парах або групах, ніж їхні однолітки. Завдяки цьому діти бути автономними, ухвалювати рішення, розв’язувати конфлікти без впливу вчителя, що розвиває їхню самостійність і вміння спілкуватися.
Проте, експерти радять збільшити час на індивідуальне навчання, адже досі переважає на уроках загальнокласна форма організації роботи учнів, якою керує учитель. Так, педагоги вдвічі частіше кажуть учням, що робити, ніж вдаються до співпраці з ними.
- У НУШ — юні дослідники та любителі інформатики
Загалом з усіх школярів, які взяли участь у дослідженні, кожен другий опанував наскрізні вміння на достатньому та високому рівнях. Найбільше різниця помітна у співпраці, прийнятті рішень, розв’язанні проблемних завдань, обґрунтуванні власної позиції, творчісті тощо.
Також з’ясувалося, що те, наскільки яскравим та ігровим вчитель намагається зробити урок, залежить і від самого предмета. Очевидно, “суворість” математики як точної науки налаштовує вчителів переважно на класичні завдання: працювати в зошитах, з підручником. Проте дослідів та ігор бракує в усіх школах.
Проте українська мова надихає вчителів пілотних шкіл на різноманітні форми роботи. Тут удвічі частіше учні шукають власні рішення, здобувають потрібну інформацію з кількох джерел, розв’язують проблеми, взяті з повсякденного життя, розповідають про свій досвід творчості.
Окрім того, стало відомо, що учні, які навчаються за новими держстандартами, більше люблять інформатику, а їхні однолітки із загальноосвітніх шкіл — математику. Улюблені види роботи у першої групи дітей — “проводити дослідження” та “виготовляти щось руками”, а у другої — “читати щось”. Найменше всім учням подобається “обговорювати щось у класі з однокласниками та вчителькою”.
- Чи підтримують батьки НУШ
У значний потенціал учнів вірять 82 % вчителів НУШ: вони вважають, що всі їхні учні здатні розв’язувати нетипові завдання.
А як щодо батьків? У досліджені з’ясувалося, що найбільше батькам НУШівців подобається якість зворотного зв’язку щодо навчання і поведінки своїх дітей: з ними значно частіше, ніж в інших школах, учителі спілкуються особисто і записів у щоденнику значно менше.
Що хочуть батьки бачити в НУШ? Кожній другій родині в селі бракує якісного освітнього середовища, яке має зацікавити дітей. Натомість батьки у великих містах хотіли б ще більше завдань для дітей на формування м’яких навичок. Також ідеться про посилення зв’язку шкільних предметів із життєвими потребами дітей як майбутніх громадян.
