Як змінюється викладання? Що потрібно сучасним здобувачам знань? Розповідають герої сьогоднішнього свята — вчителя
Вчитель — професія, затребувана в усі часи. Це той вид діяльності, який обговорюється і оцінюється всіма. Ми ж ще й живемо у мінливому світі, впроваджуються нові технології, збільшується обсяг знань. Поступово відходить у минуле традиційна школа — школа пояснення, все активніше набирає силу школа нового історичного типу — школа розвитку.В авангарді сучасної школи — вчителі-митці, генератори творчих ідей, розробники та реалізатори нових навчальних кейсів, активні користувачі та популяризатори інновацій.
“Треба бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці. А щоб кудись потрапити, треба бігти, як мінімум, удвічі швидше!”
Льюїс Керролл “Аліса в Країні Див”
Наздогнати реальність, що швидко змінюється, може лише готовий до таких перегонів. Теперішні учні сприймають світ і себе в ньому по-іншому, вони вже не уявляють свого життя без гаджетів, легко знаходять будь-яку інформацію, але водночас не завжди можуть дати їй раду. Нерідко вони переконані, що про все вони можуть дізнатися самотужки, будь які знання є в інтернеті, а школа не так вже і потрібна.
І саме вчителям випала нелегка, але цікава місія — змагаючись зі своїми ж учнями, змінити їхнє уявлення про школу, створити умови для розкриття потенціалу, сформувати світогляд, і врешті-решт, підготувати їх до життя. Використання новаторських методів і підходів особливо важливе зараз, коли ера “стабільності” минулих поколінь завершилася і мало хто береться спрогнозувати навіть те, що може статися найближчим часом.
Так що ж потрібен вміти сучасний педагог?
1. Бути артистом і режисером
Кожен день, відкриваючи класні двері, вчитель не знає, як пройде урок. Неможливо підготуватися до всіх непередбачених ситуацій: один учень не вивчив урок, в іншого — проблеми в сім’ї, третій боїться відповідати у дошки. Скільки учнів — стільки варіантів розвитку подій. Оскільки час уроку занадто обмежений, у викладача є всього кілька хвилин на те, щоб зосередити увагу дітей і зацікавити їх робочим процесом.
Вчитель повинен володіти не тільки знанням предмета, методикою викладання, а й бути ідеальним ідеальним режисером і актором, який за лічені хвилини може вийти за рамки написаного раніше “сценарію” уроку і експромтом вести заняття, прагнучи досягти поставлених цілей незапланованими методами. У педагогічних ВНЗ не вчать акторської майстерності, ці таланти, необхідні для створення психологічної атмосфери уроку, педагогу доводиться розвивати самостійно.
В умовах пандемії вчителям доводиться ставати ще й співаками. Весною відомою всій Україні стала Ольга Халепа, шкільна викладачка біології з села Яковлівка в Харківській області. Вона по-новому підійшла до професії педагога — і стала однією з найпопулярніших “училок” серед підлітків.
Ольга Халепа запропонувала учням уроки в абсолютно новому форматі. Про екологічні групи рослин, ґрунтове середовище та особливості грибів вона розповідає в форматі реп, а про важке вчительське життя заспівала в кліпі “Дистанцуха”.
2. Бути винахідником
І раніше цінувалися вчителі, які вміли скористатися нагодою викладати матеріал не тільки в класі, учням, що сидять за партою, а й під час екскурсії на природу, в музей — скрізь і в будь-яких умовах, де немає можливості використовувати звичні інструменти.
Тепер, коли МОЗ рекомендує якомога більше проводити занять на свіжому повітрі, доля винахідника не омине нікого з сучасних педагогів.
“А зараз ми візьмемо лінійки і будемо заміряти довжину травички в сантиметрах. І запишемо власні заміри в зошити. Увага! Міряємо не ширину, а довжину!”
3. Бути стратегом
Микола Скиба, експерт напрямку “Освіта” аналітичного центру “Український інститут майбутнього” вважає: “Перш за все, учителю варто зрозуміти, що він має бути спеціалістом з людського розвитку, а не просто предметником чи вчителем початкових класів або методистом. Наприклад, педагог може професійно розвиватись у сфері HR, може бути автором книжок, письменником чи дослідником. Візьмемо учителів з хімії, біології чи фізики. Вони обмежені у своїй професійній діяльності у школі. Але учитель-предметник може піти працювати у певній лабораторії чи у приватний сектор освіти”.
Потрібно бути в курсі можливостей особистісного і професійного розвитку, які сьогодні є, а їх дуже багато. Звичайно, частина сервісів для розвитку є платними і потрібно бути готовим інвестувати в себе. Але є інструменти, цілком доступні у мережі інтернет. Наприклад, онлайн-курси від провідних університетів чи інтелектуальних центрів світу, які можна пройти, не виїжджаючи зі свого міста.
4. Бути гнучким і фізично підготовленим
Ганна Кириченко, вчителька історії Кіндратівської сільської школи (Сумська область) розповідає: в умовах пандемії вчителю працювати важче. “Зараз не діти ходять по кабінетах, а вчителі. Уявіть собі: рук всього дві, а перенести треба швидко з класу в клас купу речей: журнали, конспекти, підручники, карти, письмове приладдя, ноут. Все це трохи нагадує навчання з цивільної оборони, які були в нас у дитинстві. Тільки тоді ми бігали навантажені в противогазах, а зараз у масках. До речі, до масок у кожній зоні свої вимоги, яка зона, такий і зовнішній вигляд вчителя на уроках. У нас жовта, в клас заходимо в масці, знімаємо її і проводимо урок, якщо треба підійти до учнів одягаємо маску. На перервах вчителі слідкують, щоб діти були в масках та зберігали дистанцію.
А взагалі, після повного дистанційного навчання, яке було навесні, приходиться весь матеріал за березень-травень проходити по новій, бо самостійно його засвоїли одиниці. На жаль, сучасні діти мало читають, тому часто на уроці дозволяю шукати потрібну інформацію в інтернеті, так їм цікавіше. Сама ж використовую презентації, відеоролики, документальні фільми, щоб діти могли краще засвоїти та узагальнити матеріал. З мого досвіду, діти краще запам’ятовують те, що я їм розповідаю особисто, тому намагаюся донести їм головне в різному форматі.”
5. Бути всебічно відповідальним
Соціальна відповідальність – це професійна якість особистості вчителя, що включає в себе усвідомлення суспільної значущості своєї діяльності, чітке знання своїх професійних функцій, володіння вміннями і навичками педагогічної діяльності, ініціативу, самостійність і творче ставлення до справи. Також складовою частиною соціальної відповідальності є професійна відповідальність: моральна потреба і практична готовність особистості творчо, результативно виконувати свої професійні обов’язки.
Один із найскладніших аспектів у роботі педагогів — відповідальність при оцінюванні учнів. Оцінка будь-якого виду роботи — це і зримий результат засвоєння матеріалу, і тонкий психологічний інструмент впливу на учня: заохочення “авансом”, стимулювання уваги, вказівка на недбалість, іноді — покарання. Учитель ні на секунду не повинен забувати, що несправедлива оцінка здатна назавжди змінити долю дитини, його ставлення до себе і до оточуючих. При цьому не має значення, чи була оцінка завищеною або заниженою.
У сьогоденних умовах потрібно навчитися бути відповідальним за власне здоров’я, та за здоров’я колег та учнів. “Готуємося до уроків” тепер виглядає і так:
6. Бути просунутим чарівником
Вікторія Ломака, вчителька англійської мови з міста Суми перетворює стихію розваг на стихію навчання. Вона завжди в курсі того, що зараз подобається учням, і використовує їхні захоплення в освітніх цілях.
Люблять постити щось? Можна підписатися на щось корисне, наприклад, The New York Times. Завдання: написати там англійською мовою коментар про улюблену статтю, а вчителю надіслати копію.
Діти залипають у Telegram? Класно! Проводимо самостійні роботи в створеному Telegram-каналі за допомогою опції “Опитування”. Одразу бачимо набрані бали.
Instagram — наше все? Без проблем. Будемо вчити англійську за сторіз королеви Британії та сторінками закордонних кумирів. Для цього потрібно лише на них підписатися. Тут тобі і читання, і аудіювання.
Від читання можна перейти і до письма: надіслати листа королеві Британії. Запитати, які природні пам’ятки у своїй країні полюбляє монарша особа. А потім… отримати відповідь із самого Віндзорського палацу з подякою за чудову марку з пам’ятками Сумщини. Тепер у королівській колекції поштових марок є і марка з України, а в учнів Вікторії — унікальний досвід спілкування англійською.
7. Бути щирим і люблячим
Головним показником хорошого педагога була і залишається любов дітей до свого вчителя, яка включає в себе щиру шану та позитивну емоційну налаштованість. Також справжній вчитель повинен вірити у краще. Вірити у своїх дітей, вірити, що зможе навчити кожного учня, і мати велике бажання зробити це. Його віра повинна передаватись і дітям.
“Найважливіше, чого маємо навчити дітей, це любити, — каже Андрій Закалюк, директор ліцею “Львівський”, — Але щоб цього навчити, треба самому вміти любити. Це основа всього, на цьому все будується в роботі з дітьми! Як нема любові, все інше не важливе, бо це буде фальш, награність, несправжність. Лише любов породжує все інше. Я не уявляю своєї роботи без любові і не хочу, щоб моїх дітей вчила людина, яка їх не любить.
Вчитель однозначно має бути професіоналом, добре знати свій предмет, бути добрим психологом, приділяти свій час дітям. Вчитель не тільки може конкурувати з інтернетом, а й повинен. Але інтернет не навчить людяності, щирості, співчутливості, доброті, вірності. А ми цього навчимо! Приймаючи людину на роботу, передусім звертаю увагу на її ентузіазм, бажання працювати, чи горить вона своєю справою. У спілкуванні, в стосунках із учнями головними вважаю простоту і щирість, коли люди не ускладнюють, не намагаються здаватися іншими, ніж є насправді. Від щирості походить справжність, вірність, ніхто нікого не обмане, не підведе.”
8. Бути альтруїстом
Щороку громадська спілка “Освіторія” проводить дослідження ролі вчителя в українському суспільстві. Цьогоріч в опитуванні прийняли участь 1000 респондентів з усіх регіонів України віком від 18 до 55 років.
Роботу вчителя важливою вважають 83,2 % українців. Водночас 38,7 % опитаних вважають, що роботу педагога в Україні не цінують. Можливо, саме тому такий невеликий відсоток опитаних хотів би бачити своїх власних дітей у майбутньому вчителями.
Втім, більшість респондентів впевнена — професія вчителя благородна і шанована, без неї не обійтись, і ніякі гаджети та всесвітнє павутиння не зможуть стати для неї заміною.
Рівень зарплат, який пропонує вчителям наша держава, поки що не демонструє належного ступеня поваги і значущості професії, тому сучасних педагогів можна сміливо назвати ще й альтруїстами. Якщо людина не володіє всіма вищеперерахованими якостями, то, ймовірніше, їй варто задуматися про іншу професію, яка не вимагає повної самовіддачі.
