Володимир Співаковський вважає, що в реальному житті більше цінуються особисті якості, ніж академічні успіхи.
Чи правильно ставити оцінку школярам за вивчений параграф, іспити, тести, в яких є зрозуміла система запитань та відповідей? Можливо, варто оцінювати у дитині кмітливість, завзятість, ерудицію, – пропонує президент корпорації “Гранд” Володимир Співаковський.
За словами експерта, у реальному житті цінуються вищеописані якості, а не академічні успіхи:
З точки зору здорового глузду, вчити треба саме цього, і ставити бали не за знання параграфів (це повинні бути тільки заліки). Але тоді це будуть не оцінки, а описові файли.
Пан Співаковський пропонує дві системи оцінювання:
- за формальні знання матеріальної частини шкільних предметів;
- за особисті якості, які дозволяють ці знання успішно застосувати у житті (описово).
Над цим нині працюють експерти зі всього світу, тому що проблема полягає в тому, як оцифрувати другий критерій оцінювання. А, можливо, і не потрібно його оцифровувати, – зазначив експерт.
Думки освітян щодо критерій оцінювання розділились. Одна із підписників Володимира Співаковського, яка працює вчителькою, висловила таку думку:
Заради справедливості, 12-бальна шкала оцінювання це далеко не тільки про “вивчив параграф – здав”, бо будь-яка оцінка вище “6” уже передбачає не тільки репродукцію (відтворення) не тільки одного окремо взятого параграфа. А якщо вище за “9”, то й не тільки одного окремо взятого предмета. Звісно, що оптимальним зворотним зв’язком про успіхи дитини є змішана система, тобто бально-описова.
Деякі батьки вважають, що погані оцінки дитини не завжди залежать від її знань. Ольга Бережна пише, що її часто викликають до школи обговорити проблему успішності її дитини.
Якщо з матеріальною частиною у нас справи йдуть не дуже, то життєві навички, такі як: поведінка, хазяйновитість, працьовитість, комунікабельність, орієнтування на місцевості – на висоті. Іноді потрібно доводити педагогічному колективу, що у нашій сім’ї інші цінності й мені оцінки неважливі. Погані оцінки – це не завжди вина дитини. Частіше за все вчителі не цікаво навчають свій предмет і дистанційка це підтвердила.
Також була озвучена думка про те, що неможливо передбачити, які знання знадобляться у майбутньому, особливо в умовах сьогодення.
Ми можемо запропонувати дітям тільки картину світу у вигляді наук (як системний формат). Всі інші параметри мають більше шансів уже завтра стати безглуздим баластом втраченого часу, – написала користувачка Наталія Парцевська.
Ще кілька років тому, коли в Україні міністром освіти була Лілія Гриневич, ситуація зі системою оцінювань обговорювалась на державному рівні. Ексочільниця Міносвіти зазначала, що учні 1-2 класу НУШ не матимуть оцінок:
Сьогодні Україна має великі проблеми саме з ідеологією оцінювання – воно каральне. У Новій українській школі буде створено стимулювальну систему, де досягнення підкреслюватимуться на рівні з помилками. При цьому ми не зніматимемо оцінювання у початковій школі повністю. 1-2 клас має бути без оцінок, але в 3-4 діти мають звикати до бальної системи.
У вересні цього року автори методичних рекомендацій надали роз’яснення щодо основних підходів та вимог до оцінювання результатів навчання учнів третіх та четвертих класів Нової української школи.
