Вчитель не повинен бути клоуном: освітні експерти спростували поширені міфи, які досі панують у школах
Майже кожен учитель знає, що викладацька діяльність – це за своєю суттю емоційна кар’єра. Емоції школярів можуть впливати на стрес і самопочуття вчителів, а емоції педагогів також можуть впливати на залученість учнів і, зрештою, на навчання. Однак це не означає, що для того, щоб підвищити мотивацію школярів, учитель має постійно розважати їх, організовувати ігри та перевіряти, чи весело їм на уроці.
Освітні експерти, фахівці Університету Делавера (США) переконані, що педагог не має бути клоуном. І зрештою якщо дітям на уроці постійно весело, то через деяких час їм стане нудно. Тому веселощі – не доказ того, що школярі краще навчатимуться довгий час, пише “Освіторія“.
Експерти вважають, що деякі сучасні педагоги, прагнучи слідувати реформам, надто перевантажують учнів веселощами й іграми. Це відбувається через кілька міфів, які й досі панують у школах.
Перший міф стосується того, не усі розуміють, що враховувати потреби учня – це не означає задовольняти його потреби. У початковій школі дійсно корисним буде влаштовувати навчальні ігри та показувати яскраві відео, але не для того, щоб дитина потішилася, а щоб задовольнити її потреби в пізнанні та дослідженні.
Другий міф про важливість мотивації школярів. Як наголошують фахівці, мотивація не є важливішою за навчання. Коли дитина біжить до школи, бо на неї чекає щось цікаве, і коли вона біжить, бо вчитель пообіцяв усім дати по цукерці – це різні за корисністю способи мотивації.
Третій міф стосується розвитку емоційного інтелекту, який дехто також трактує неправильно. Без сумніву дуже важливо навчитися розбиратися у власних та чужих почуттях, виражати емоції та адекватно поводитися в соціумі.
Але інколи вчитель просить дітей смайликами визначити, в якому вони настрої. І тих, хто позначає свій настрій як сумний, починають заспокоювати та всіляко натякати на те, що від них очікують радості або спокою.
Експерти наголошують, що емоції відрізняються від поведінки і важливо чітко їх розрізняти. В емоційно безпечному просторі всі емоції приймаються та підтверджуються. Однак емоції можуть призвести до поведінки, яка заважає навчанню в класі, і важливо пам’ятати про цю ключову відмінність.
