Чи треба дітям розрізняти вусатих діячів, зубрити дати і назви дат? Демонстраційний тест НМТ з історії України викликав дискусію в мережі
В одній із соціальних мереж виникла дискусія через демонстраційні завдання Національного мультипредметного тесту (НМТ) з історії України. Зокрема, увагу привернули два тести. У першому потрібно по фото обрати діяча, який пропагував українізацію частин російської армії у 1917 році. У другому – узгодити дати і назви битв Національно-визвольної війни XVII ст.
Інформує OBOZ.UA.
У дописі у Facebook освітня експертка Іванна Коберник звернулася до істориків з проханням пояснити, чи потрібно випускникам шкіл розрізняти вусатих діячів, зубрити дати, портрети та погані фото історичних та архітектурних памʼяток. Вона попросила пояснити, що такі дані дають вступникам в університети та як це допомагає розумінню важливості української історії.
“Скажіть, будь ласка, чим корисне завдання: “Відрізни одного вусатого пана від трьох інших вусатих панів?”. Що воно дає випускникам шкіл/абітурієнтам університетів? Як допомагає розумінню важливості української історії?”, – написала Коберник.
“В другому наведеному питанні треба узгодити дати і назви битв Національно-визвольної війни XVII ст. Чому ми тренуємо дітей запамʼятати роки і назви, а не пропонуємо запитань, які показуватимуть розуміння причин і наслідків непростого періоду української історії, який привів до Переяславської угоди? Навіщо такими завданнями ми провокуємо вчителів, репетиторів і дітей механічно зубрити дати (згідно програми ЗНО/НМТ дитина має знати понад 300 дат), портрети, погані фото історичних та архітектурних памʼяток?”, – додала вона.
Фахівчиня зазначила, що можливо такі знання необхідні для тих, хто хоче стати професійним істориком, проте тест НМТ з історії України обовʼязковий для всіх вступників.
Проте українські історики не погодились з думкою Коберник і зазначили, що “вусатих панів” школярі мають знати в обличчя, рівно як Франкліна Рузвельта (американського політика) та Вінстона Черчилля (британського політика). Такі знання, на думку експертів, потрібні для того, щоб не виглядати дурнем, коли їх переплутаєш.
“1. Тест не на довжину вус, а на (правильне!) переконання істориків, що Міхновського треба знати в обличчя. 2. Тест не на “дати та назви”, а на розуміння перебігу Національно визвольної війни під проводом Хмельницького: ці битви за собою тягнули нові в ній (а тоді і в державотворенні) етапи”.
Чому людина має знати в обличчя Черчилля чи Рузвельта? Щоб не виглядати дурнем, коли переплутає”.
“Мені здається, що було б добре знати в обличчя першого українця в історії, який сформував концепт “самостійної України”. Повірте моєму досвіду – 90% рекрутів нашої бригади його не знають ні за внеском, ні за портретом. Тоді як Пушкіна знають майже 100%. Припускаю, як і Бенджаміна Франкліна. Тому нічого поганого в “механічній пам”яті”, як Ви кажете, не бачу”.
Крім того, експерти запевняли, що в завданнях потрібно називати не точну дату, а послідовність подій. До того ж, учні можуть взагалі не знати в якому році відбулася конкретна битва, але відповісти на питання, адже дати даються вже в самому завданні.
Також фахівці зазначили, що завдання на випускних іспитах мають бути такі, щоб списування та зубріння не допомагало. Водночас, такі тести мають на меті перевірити знання підлітків.
Проте дехто зазначав, що на таких іспитах має бути менше фактажу.
“Якраз для істориків бажано уміти мислити, порівнювати і робити висновки; а для широкого загалу можна і набір фактів. Так, як бажано, майже неможливо організувати, бо це розгорнуті відповіді, есе чи усне спілкування. Тому іспит максимально формалізований. Мабуть, треба менше фактажу, але…як є”.
“Короткий висновок: люди, які складають завдання для ЗНО/НМТ ніколи (або дуже давно) не бачили в обличчя випускника школи, не знають його світосприйняття, потреб, механіки роздумів і у великій мірі зводять багато чого до зазубрювання. Поки завдання не будуть складати реальні вчителі-практики, ми від цього не позбудемось”.
