Дітей стало менше, школи закриваються: освітня омбудсменка пояснила, що не так зі створенням академічних ліцеїв в Україні
В Україні у громадах виникає багато конфліктів через реформу профільної середньої освіти, яка передбачає створення академічних ліцеїв. Не у всіх населених пунктах набирається необхідна кількість дітей для створення такого закладу (не менше чотирьох класів за одним роком навчання), щоб відповідати вимогам законопроєкту.
Інформує OBOZ.UA.
Крім того, виникла ситуація, коли академічними ліцеями стали заклади, які не готові для цього. Згідно з новою постановою МОН, закладам потрібно переглянути, чи відповідають вони вимогам. Про це в інтерв’ю Новій українській школі сказала освітня омбудсменка Надія Лещик.
“Саме через створення мережі ліцеїв виникає дуже багато конфліктів у громадах, а до нас надходить чимало звернень про те, що закривають школу, не набирають 1 чи 10 клас. Це гарячі питання, і якщо законопроєкт ухвалять, то громади мають заново провести громадське обговорення щодо формування ліцеїв, затвердити мережу і знову пройти весь шлях про скасування та присвоєння статусу академічного ліцею”, – розповіла вона.
Вона пояснила, що академічні ліцеї мають бути переважно відокремленими від початкових шкіл і гімназій, а також мати не менше чотирьох класів та 100 учнів за одним роком навчання. Такі правила не будуть проблемою для великих міст, але не для маленьких громад.
“Але ми маємо не ховатися від реалій життя й усвідомити, що дітей шкільного віку зараз в Україні суттєво менше: і через суто демографічні причини, і через повномасштабну війну. Якщо будуть винятки для малих громад і громад у гірській місцевості, то хотілося б чіткіше розуміти, у чому вони полягатимуть”, – сказала омбудсменка.
Наприклад, згідно з новими правилами, учні, поблизу домівок яких не буде ліцеїв, повинні мати можливість доїжджати на навчання. Постає питання, хто має платити за довезення: бюджет великого чи малого міста.
Крім того, у законопроєкті передбачена можливість створювати ліцей кількома громадами, які фінансуватимуть його залежно від кількості “своїх” учнів. Така можливість співфінансування передбачена законом “Про місцеве самоврядування”, однак цей механізм не відпрацьований, оскільки ним майже не користуються.
Служба освітнього омбудсмена надіслала МОН рекомендації до проєкту закону про профільну середню освіту, який, на думку установи, має багато небезпек.
“Його треба ретельно аналізувати й думати, чи варто зараз змінювати правила посеред процесу, коли громади вже провели обговорення та затвердили рішення про формування мережі академічних ліцеїв”, – зазначила Лещик.
Зазначимо, що реформа профільної середньої освіти, яка передбачає створення мережі академічних ліцеїв, зайде в систему освіти 2027 року. Мережа ліцеїв має оновитися до 1 вересня 2025 року. Раніше громади мали інший дедлайн – 1 вересня 2024 і статус академічного ліцею отримало приблизно вісім тисяч закладів середньої освіти, однак не усі з них відповідають нормам.
У жовтні 2024 року МОН затвердило “Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї)”.
