Питання та відповіді про відвідування груп подовженого дня
Раніше “Нова українська школа” вже розповідала про групи подовженого дня і насправді з 2018 року в цих питаннях змінилося не надто багато. Законодавча база нормативних актів, які врегульовують питання груп подовженого дня в закладах загальної середньої освіти, залишається не надто об’ємною.
- Так, це частина дев’ята статті 12 Закону України “Про повну загальну середню освіту”
- та Порядок створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 25 червня 2018 року № 677 (далі – Порядок).
- Також це нормативи наповнюваності груп подовженого дня, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 128,
- та державні санітарні норми й правила “Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів”, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20 лютого 2013 року № 144.
Втім, з огляду на велику кількість конкретних питань на тему ГПД від читачів, редакція “НУШ” вирішили окремо відповісти на них у новому юридичному розʼясненні.
1. Що варто зробити, аби записати дитину в групу подовженого дня в школах України? У нашому закладі просять принести довідки з місця роботи батьків. Це десь закріплено в законах, нормативних актах України?
Згідно з пунктом 6 Порядку, зарахування учнів до групи подовженого дня та їх відрахування з неї здійснюють згідно з наказом керівника закладу загальної середньої освіти на підставі відповідної заяви батьків або інших законних представників учнів/учениць. Такі заяви приймають протягом навчального року.
Як показує практика, заклади освіти оприлюднюють на своїх сайтах зразки заяв (наприклад, тут чи тут) про зарахування і, що примітно, ніяких згадок про довідки з місця роботи батьків там немає. Вочевидь тому, що їх подання нічим не передбачено і відповідно такі довідки не можуть вимагатися при зарахуванні учнів до групи подовженого дня.
2. Навчання в групі подовженого дня в школах України платне чи безплатне?
Згідно з частиною дев’ятою статті 12 вже згаданого Закону та пунктом 10 Порядку, фінансування груп подовженого дня здійснюється за кошти засновника та за інші кошти, не заборонені законодавством.
У вас може виникнути питання – що означає формулювання “кошти, не заборонені законодавством” на практиці для комунального закладу? Тут варто поглянути також на частину сьому статті 24 цього ж Закону, згідно з якою оплата праці вихователів груп подовженого дня (що є головною статтею видатків “фінансування груп подовженого дня”) здійснюється у комунальних закладах освіти – за рахунок коштів освітньої субвенції, а в інших закладах освіти – коштом засновника (засновників) та з інших джерел, не заборонених законодавством.
Іншими словами: групи подовженого дня існують і в приватних закладах, де фінансування груп вочевидь здійснюється користуючись з оплати за навчання учнівства.
Додатково варто звернути увагу також на частину сьому статті 11 Закону, згідно з якою комунальні заклади освіти реалізують освітні програми за кошти державного, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, і не можуть реалізовувати чи забезпечувати (повністю або частково) свої освітні програми за кошти батьків та/або учнів.
3. Моїй дитині, яка ходить до першого класу (інклюзивний) і має 3 рівень підтримки, відмовили в групі подовженого дня. Директорка школи аргументує, що в групі не передбачено асистента вчителя. Чи правомірно це?
Якщо коротко – ні, не правомірно. Відсутність асистента вчителя в групі подовженого дня не може обмежувати право дитини з особливими освітніми потребами на зарахування до неї.
Зауважимо, що, згідно з додатком 1 до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, третій рівень підтримки в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти надається учнівству, які мають труднощі III ступеня прояву (труднощі помірного ступеня прояву). Згідно з пунктом 7 Порядку, асистент вчителя забезпечує особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для дитини (дітей) з тяжкими порушеннями та дитини (дітей), яка (які) мають порушення інтелектуального розвитку, в інклюзивній групі подовженого дня.
Тобто виходимо з того, що “інклюзивна група подовженого дня” – це група подовженого дня, до якої зараховано особу (осіб) з особливими освітніми потребами.
Для цих груп Порядком встановлено обмеження щодо кількості учнів з особливими освітніми потребами, а саме:
- 1 – 3 дитини з-поміж дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, порушеннями зору чи слуху, порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня тощо;
- не більш як 2 дітей з-поміж незрячих дітей, дітей із порушенням слуху, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, РАС, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на кріслах колісних.
4. Якою має бути наповнюваність в групі подовженого дня? Чи може група ГПД складатися з дітей одного класу, для того, щоб надолужити освітні втрати після уроків? Хто вирішує, скільки ставок груп подовженого дня потрібно школі?
Вже згадані вище нормативи наповнюваності груп подовженого дня, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 128, визначають граничну кількість дітей у групі – не більше 30 учнів. Рішення про встановлення меншої чисельності учнів групи подовженого дня ухвалює керівник закладу загальної середньої освіти за погодженням із засновником закладу загальної середньої освіти.
Водночас наповнюваність спеціальних груп подовженого дня має відповідати наповнюваності спеціальних класів закладів загальної середньої освіти, що своєю чергою відповідає наповнюваності класів спеціальних шкіл, визначеній пунктом 10 Положення про спеціальну школу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 221 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1132).
Різниця у віці учнів, зарахованих до групи подовженого дня, не може перевищувати двох років. У закладах загальної середньої освіти, що знаходяться в сільській та/або гірській місцевості, де здійснюється підвезення учнів шкільним автобусом, можуть утворюватися групи подовженого дня для учнівства різних вікових груп.
Отже, не встановлено обмежень для створення груп подовженого дня з дітей винятково одного класу, що, звісно, не заважає відкривати групи подовженого дня відповідно до кількості класів. Втім, такої кількості вчителів у закладі, аби вести ці групи, ймовірно не знайдеться.
Оскільки, відповідно до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205, посада вихователя (вчителя подовженої групи) вводиться залежно від загальної кількості годин роботи груп, виходячи з норми на ставку 30 годин на тиждень.
5. Чи маю я право відмовитися від послуг групи подовженого дня, якщо не хочу, щоб моя дитина там перебувала, але вчителі наполягають?
Так, ви можете відмовитися від групи подовженого дня, якщо не бажаєте, щоб ваша дитина там перебувала.
Як вже згадувалося, згідно з пунктом 6 Порядку, зарахування/відрахування учнів з групи подовженого дня здійснюється згідно з наказом керівника закладу загальної середньої освіти на підставі відповідної заяви батьків або інших законних представників учнів/учениць. Такі заяви приймаються протягом навчального року.
Ситуація з відрахуванням не надто поширена, бо найчастіше таке питання вирішується не поданням на початку навчального року батьками, іншими законними представниками (винятково за своїм бажанням) заяви про зарахування і відповідно подальшим незарахуванням учня до групи подовженого дня.
Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”
