Чи взагалі потрібен у школі класний керівник?
Ми інерційно тягнемо в сучасність прадавньо-радянські форми організації навчального процесу.
Освітяни активно обговорюють доплати за класне керівництво. Там дійсно проблем багато. Але чомусь ніхто не задає доволі просте питання. А чи взагалі потрібен у школі класний керівник?
Інерція радянської освіти потужно штовхає нас до напівістеричної відповіді: «Що за дивне питання? Звісно потрібен!»
Хоча для чого саме він потрібен – це часто загадка. І виші, і коледжі тихо і спокійно перейшли до форми кураторства.
Власне, і в європейських школах не зустрінеш класного керівника в нашому розумінні. І нічого. Живуть.
У чому ж різниця між куратором та класним керівником? Спробуємо проаналізувати.
1. Куратор не займається господарськими справами. Оці всі «збори на штори» – це за межами роботи куратора. Усе, пов’язане з господарською діяльністю, з утриманням приміщення –це парафія адміністрації.
2. Куратор не займається «виховною роботою». Його функція – це координація навчального процесу учнів, а не спроба бути замінником мами чи тата.
3. Куратор, звісно, може допомагати організувати позашкільні заходи, але це скоріше приватна ініціатива, а не посадові обов’язки.
4. До куратора звертаються з проблемами. Не звернулись? Вирішуйте самі. Звернулись? Усі вирішення проблем за алгоритмами, прописаними в посадових обов’язках.
5. Куратор – це, по суті, менеджер, а не якась «групова мама» для класу.
Це основні відмінності від класного керівника. Ми інерційно тягнемо в сучасність прадавньо-радянські форми організації навчального процесу. А вони вже абсолютно нежиттєздатні. Ні за функціоналом, ні за формою, ні за можливостями оплати. У результаті маємо фактичний хаос.
Розумію, що важко відмовлятись від канонів, закладених роками. Але з чогось же потрібно починати зміни. І я про справжні, а не декоративні зміни.
Автор: Олександр Мірошниченко, актор, режисер, драматург.
