facebook

Як сформувати навичку будування причинно-наслідкових зав’язків: практичні поради та вправи

Навичка будування ПНЗ – це частина вміння мислити креативно.

Будь-які ситуації, що трапляються у нашому житті, мають свої причини та наслідки. Вміння давати правильну відповідь на запитання «Чому?» та «До чого це призведе?» формує у людині цілеспрямованість, практичність та здатність брати відповідальність на себе, а не перекладати її на інших.

Як навчити дітей будувати причинно-наслідкові зв’язки та розуміти їх? Відповідь на це питання знає Вікторія Харитонова,ігромайстриня, експертка з розвитку дітей за допомогою ігор.

Якщо ми говоримо про навичку будування причинно-наслідкових зав’язків, важливо розуміти, що це – частина вміння мислити креативно.

Причинно-наслідковий зв’язок (НПЗ)  зв’язок між явищами, при якому одне явище є причиною, за наявності певних умов породжує інше явище – наслідок.

Важливо розуміти, що якщо не відбудеться причина, не повинно статися й наслідку (інакше можна вважати, що наслідок не викликаний причиною, а відбувається незалежно від неї).

Однак не завжди наявності лише «причини» досить для виникнення «наслідку». Іноді для цього повинні додатися додаткові передумови.

ЧОМУ ВАЖЛИВО НАВЧИТИСЬ БУДУВАТИ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ?

Коли вчитель спілкується з дітьми на ту чи ту тему, насамперед важливо звернутися до них із запитанням, а не одразу давати суху теорію.

Чтайте також:  Де вчителям брати кошти на ПЛР-тести?: директорка гімназії про педагогів в умовах COVID

Завдяки навичці будування ПНЗ, учні стають більш цілеспрямованими, практичними й вчаться розуміти, що все у світі закономірно та має свої взаємозв’язки.

Вміння правильно формувати причинно-наслідкові зв’язки допомагає дітям:

  • прогнозувати можливі варіанти наслідків тої чи іншої дії,
  • вчитися аналізувати й порівнювати дані,
  • мислити,
  • будувати гіпотези,
  • робити висновки,
  • ставати рішучішими,
  • вчитися брати на себе відповідальність.

НАВИЧКА СИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ

Що відрізняє сильне мислення від слабкого?

Слабке мислення – це коли ми про щось подумали, помріяли, почали роботи, але не довели до кінця. Або одночасно розпочали декілька справ і нічого не закінчили. Слабке мислення змушує нас шукати причини та виправдання, перекладати відповідальність на інших людей.

Сильне мислення – вміння доводити логічний ланцюг до кінця, до конкретної дії, яка вже не вимагає додаткових міркувань. Перехід безпосередньо до дії.

АЛГОРИТМ ФОРМУВАННЯ ВМІННЯ ВСТАНОВЛЮВАТИ ПНЗ

  • Обираємо систему і виділяємо об’єкт (наприклад, одяг і футболка).
  • У цього об’єкта виявляємо ознаку (футболка – біла).
  • Як ця ознака впливає на навколишнє середовище? (може пожовтіти, легко забруднюється тощо).
  • Всі пропозиції дітей фіксуємо.

Гра «Карусель»

Ця гра допомагає ознайомити учнів з різноманіттям наслідків однієї причини й різноманіттям причин одного наслідку. Ми звертаємо увагу дітей на те, що різноманіття причин і наслідків залежить від того, якою буде ознака причини, як вона впливає на ознаку наслідку і навпаки.

Чтайте також:  Владі пропонують застосувати коефіцієнт 1,5 для зарплат освітян

Схематичне дерево причин і наслідків

Зображення дерева з відповідними надписами допоможе легше сприйняти інформацію (особливо візуалам).

Кожне явище, дія – це причина, що породжує нескінченну кількість наслідків, і водночас вона є наслідком безлічі причин.
Гра «А що потім?»

Називаєте певну подію і питаєте дітей «А що потім?». Діти відповідають, а ви знову запитуєте «А що потім?» – і так триває доти, доки учні не побудують ланцюг ПНЗ.

Діти вчаться прогнозувати цей ланцюг, відповідно формується навичка сильного мислення. Учні вчаться брати відповідальність на себе.

Гра «Стежка»

Вибудуйте послідовно ланцюжок причин, кожна з яких стає наслідком наступної, і навпаки. Слова-помічники: тому, отже, через це…тому що, оскільки, у зв’язку з тим щотощо.

Гра «Два факти»

Вигадайте дві події, які можуть трапитися у реальному житті. Пов’яжіть їх між собою у такий спосіб, щоб усі наслідки залежали один від одного.

Наприклад: курка знесла яйце – у місті влаштували свято.

Гра «Прикмети»

Спробуйте побудувати причинно-наслідкові зв’язки.

Наприклад: «Будеш свистіти – грошей в домі не буде». Як може бути пов’язане одна частина прикмети з іншою? Результати можна оформити у вигляді коміксу.

Гра «П’ять «чому?»

Чтайте також:  Шкарлет намагається звільнити з МОН "незручних" співробітників, – Ганна Новосад

Запропонуйте учням уявити, що вони зіткнулися з певною проблемою. Їм необхідно зрозуміти, чому так сталось, завдяки відповідям на питання «Чому?».

Важливо не розпорошувати увагу на всі можливі варіанти, а вибудувати послідовність. Запитайте: що впливає на проблему найбільше?

Мета: максимально швидкий результат, отримання рецепту розв’язання проблеми; розвиток критичності й системності мислення.

Гра «Причина є, а наслідку немає»

У грі необхідно знайти умови, за яких певна подія, наприклад «тарілка впала на підлогу», не призведе до наслідку «тарілка розбилась».

Запропонуйте реальні умови, за яких тарілка впала і чомусь не розбилась.

Щоб дізнатись більше про те, як навити дітей в ігровій формі ефективно будувати причинно-наслідкові зв’язки, долучайтесь до перегляду вебінара від актуальної спікерки «Всеосвіти» Вікторії Харитонової.

Джерело.


Повернутись вверх