Учні та колеги влаштували грандіозне свято для вчительки, яка вирішила піти на пенсію.
Бурхливі овації від учнів та колег, квіти й медаль за 36 років самовідданої праці – саме так у Тернопільській школі-ліцеї №6 проводжали на пенсію вчительку Надію Сеник, яка викладала українську мову та літературу.
Ідея зробити “живий коридор пошани” прийшла до директора закладу освіти не випадково. Кілька років тому він побачив в інтернеті, що так роблять в одному коледжі за кордоном. Але за всі роки на пенсію ніхто не йшов, тому втілити ідею в життя нагоди не було.
Та нещодавно у житті школи трапилась неочікувана подія – вчителька Надія Сеник виявила бажання піти на пенсію. Весь учнівський та педагогічний колектив влаштував педагогині справжнє свято: спочатку її вітали гучними оплесками, а потім нагородили подарунками в актовій залі.
Директор школи Олександр Остапчук вручив педагогині медаль за 36 років плідної праці у рідному закладі освіти, а колеги – пишний букет зі словами вдячності.
Учителька прийшла працювати до школи відразу після закінчення інституту. Вона з трепетом згадує перші кроки у викладанні та своїх колег, які допомагали їй опанувати цю майстерність:
Поруч завжди були ті, хто спершу допомагали й підтримували, тоді стали добрими колегами, а дехто згодом – і справжніми друзями.
Пані Сеник вважає, що пенсія – це не кінець світу. І замість того, аби сумувати, вчителька піклуватиметься про свого маленького онука, читатиме книжки:
Загалом клопотів є багато, сумувати чи страждати немає коли. От зараз кажуть, мовляв, пішла з роботи, а треба ж бути комусь потрібною. Але ж ні! Людина має бути потрібною, перш за все, сама собі. Якщо так є, то тоді ти живеш. А якщо ти шукаєш, де б комусь стати у пригоді, то це не те.
Очільник закладу освіти, в якому вчителька пропрацювала значну частину свого життя, опублікував у фейсбуці зворушливе відео й побажання:
Наша Надія Сеник виявила бажання “піти на пенсію”. Дивно звучить – Надія і пенсія…. Але, так складається. Позаду 36 років плідної праці у рідній шостій школі. Успішні випускники, незабутні уроки та шкільні дійства нехай зігрівають Ваше серце, Надіє Михайлівно! Двері нашої (Вашої) школи-ліцею для Вас завжди відчинені! Вся шкільна родина дарує Вам промені тепла!
