Кабінети змушені прибирати вчителі, які мають готуватися до уроків щастя
Автор: Дмитро Ламза, директор спеціалізованої школи № 210, м. Київ
Мені не соромно, але я змушений мити підлогу. Саме цим я хочу показати до чого призводить безвідповідальність можновладців. Запитаєте, чому я мию підлогу? Та тому, що немає кому прибирати класні кімнати!!! Так-так, заробітна плата технічної працівниці становить приблизно 6000 грн. І уявіть собі, за цю суму вона має помити і належно прибрати 12 навчальних класів (500 м²),відпрацювавши 8 годин робочого часу. Саме так передбачено діючими нормативно-правовими актами та Посадовою інструкцією прибиральниці службових приміщень, яка налічує кілька сторінок друкованого тексту. Можливо комусь це видається смішним, та насправді це кричуща ситуація, яка є проблемою для всіх шкіл. Цим дописом я хочу закликати чиновників переглянути навантаженняна одну штатну одиницю технічної працівниці.
А саме страшне і сумне те, що кабінети змушені прибирати вчителі, які мають готуватися до УРОКІВ ЩАСТЯ без щастя в очах! Сьогодні побачив черговий гордий допис про те, як вчителі упорядковують подвір’я школи, прибирають, латають, щось носять. Що ще повинні вчителі робити? Риторичне запитання, на жаль.
Мені не соромно взяти ганчірку і прибрати кабінет для дітей. Колеги, не соромтеся показувати, що ВИ змушені прибирати класні кімнати. Запускаю флешмоб #вчительможевсе #вчительприбираєкабінет!!!
