Навчальний рік 2024-2025 у школах: що треба знати про строки, умови, особливості…
Навчальний рік 2024-2025 у школах розпочнеться 2 вересня. Що треба знати про його особливості та нововведення, зібрав “Ми – Україна”.
Які дати навчального року 2024-2025?
Тривалість навчального року Кабінет міністрів визначає своєю постановою. Для закладів загальної середньої освіти її встановили з 2 вересня 2024 р. до 30 червня 2025 р. Протягом липня були дискусії між керівниками в окремих регіонах, де навчання хотіли розпочати раніше, зробити деякі суботи робочими через проблеми з електрикою, та урядовцями. У Міносвіти сказали, що можливість для маневру є на місцях.
“Педрада може ухвалювати скільки днів на тиждень навчатимуться учні, скільки разів на рік канікули і яка тривалість. Зрозуміло, все буде коригуватися після проходження зими. Будемо бачити, скільки учні не навчалися через відсутність світла”, – пояснив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.
За організацію початку навчання відповідають обласні військові адміністрації разом із засновниками закладів. Але й за закладами освіти також закріплені повноваження, і кожний конкретний встановлює:
тривалість та структуру року, тобто за четвертями, семестрами, триместрами, півріччями;
тривалість навчальних тижнів, днів, занять, перерв між уроками;
тривалість канікул, яка не може становити менше 30 днів.
Визначати початок і завершення канікул можуть на місцях, тому рекомендовані дати на новий навчальний рік можуть змінюватися. Орієнтовні строки:
28 жовтня – 3 листопада 2024 р. – осінні канікули;
30 грудня 2024 р. – 10 січня 2025 р. – зимові канікули;
24 березня-30 березня 2025 р. – весняні канікули;
30 травня-31 серпня 2025 р. – літні канікули.
З огляду на можливі блекаути заклади освіти можуть корегувати усі рішення – і щодо канікул, і щодо початку уроків в залежності від того, мають чи не мають генератори, є системи автономного опалення чи їх немає.
Але загалом у МОН налаштовані якомога більше учнів вивести на очну систему – під це запустили стратегію “Школа офлайн”.
Яка форма навчання?
“Дистанційна освіта — одна з причин появи та поглиблення освітніх втрат в наших дітей. Тож такий формат не може бути довгостроковою стратегією для держави”, – попереджав міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Зараз, вказують у МОН, дистанційно навчаються 600 тис. школярів в Україні та ще понад 390 тис. – за кордоном. Через комплексну політику МОН “Школа офлайн” повернути до очного навчання хочуть 300 тис. дітей. Спочатку у МОН збиралися ухвалити щодо цього та вже у новому навчальному році доволі жорсткі умови.
Був проєкт наказу №850 про порядок здобуття середньої освіти в умовах воєнного стану. Ним пропонували вже цьогоріч зобов’язати дітей-ВПО навчатися у школах за місцем фактичного проживання, а не у рідних школах дистанційно. Таких школярів понад 120 тис.
Дистанційне навчання у своїй школі дітям-ВПО хотіли дозволити тільки якщо за адресою фактичного проживання у школі немає місць. Школярів на ТОТ, які в українських школах навчаються дистанційно, хотіли перевести на екстернат або сімейну форму навчання.
Через наказ №850 піднявся шум і не тільки через зобов’язання щодо дітей, але й через потенційне скорочення вчителів. Його повернули на доопрацювання. 7 серпня в МОН ухвалили наказ №1112 про порядок та умови здобуття загальної середньої освіти в школах в умовах воєнного стану вже не з такими жорсткими вимогами.
За порядком у новому навчальному році на підконтрольних Україні територіях школи можуть навчати дітей очно із можливим застосуванням змішаної форми за двох умов:
у школі чи максимум на відстані 500 м від неї є придатні для учасників освітнього процесу укриття, до яких забезпечено доступ;
є достатня матеріально-технічна база для очної форми у тому числі із застосуванням змішаної.
Окремими рішеннями рад оборони або розпорядженнями керівників обласних військових адміністрацій, рішеннями педрад шкіл очну (денну) форму із застосуванням змішаного навчання затверджують у таких областях:
Дніпропетровська
Донецька
Запорізька
Луганська
Миколаївська
Одеська
Сумська
Харківська
Херсонська
Чернігівська
Вчитися у навчальному році 2024-2025 учні-ВПО можуть у своїх дистанційних класах. А от з 1 вересня 2025 року, попереджають у МОН, вже за місцем фактичного проживання очно.
Школи мають урахувати особливості дистанційного навчання для дітей на ТОТ і тих, які знаходяться за межами України.
Учні на ТОТ за навчальним планом дистанційного класу мають вивчати усі обов’язкові предмети, вибіркові освітні компоненти, передбачені програмою. Вони також продовжать вчитися в своїх дистанційних класах. Але зможуть перейти на педагогічний патронаж – індивідуальну форму навчання. Це передбачає індивідуальний план занять на тиждень із вчителем: 5 годин – для учнів 1-4 класів, 8 годин – для учнів 5-9 класів, 12 годин – для учнів 10-11 класів. За кожну дитину вчителю нараховуватимуть навантаження.
“Якщо у школі є 10 учнів на патронажі й вони, наприклад, у 5–9-х класах, то це вже 80 годин навантаження. Ставка вчителя – 18 годин, відповідно ці 10 дітей – це 4,5 ставки, які розподілять між учителями різних предметів. Саме тому це дороге рішення, бо менша кількість дітей формує більшу кількість учительських ставок. Проте це значно вища якість освіти, ніж звичайний онлайн”, – пояснила проєктна менеджерка “Школи офлайн” Надія Кузьмичова.
Учні за кордоном, які вчяться дистанційно в українській школі і здобувають освіту в країні перебування, мають окремі навчальні предмети, передбачені типовою програмою. Тобто вони навчатимуть за скороченими освітніми програмами українознавчого компонента. Це програми з української мови та літератури, історії України та географії. Програми та рекомендації до них – за посиланням.
У МОН уточнили, що українські школярі за кордонам, які вчаться у місцевих школах, мають право зарахувати оцінки з інших предметів, які вивчили там.
Що відомо про нові предмети, оцінки та застосунок “Мрія”?
Оновлені та нові дисципліни. З вересня предмет “Захист України” має викладатися за оновленою програмою. Згідно із нею діти вивчатимуть види дронів та сфери їхнього застосування, домедичну допомогу в умовах бою. Вони стрілятимуть зі зброї, вивчатимуть, що таке інформаційна війна та як протистояти ворожим ІПСО.
Модулі навчання для 10-класників: основи нацбезпеки й оборони, основи планування та управління, озброєння та військова техніка, стрілецька підготовка, основи дій, комунікацій та взаємодії у бою, орієнтування на місцевості, фортифікація, домедична підготовка.
Модулі навчання для 11-класників: військові технології та їхній розвиток, стрілецька підготовка, основи дій та взаємодії у бою, інформаційна війна, домедична допомога в умовах бою, цивільне населення в кризових умовах, власна роль в обороні.
Кількість практичних занять зросте до 60%. Заняття планують раз на місяць замість 1 разу на тиждень. Проте вимоги до кількості годин зберігаються – 1,5 години на тиждень. Їх акумулюватимуть, щоб потім цілий день провести у міжшкільному осередку – тобто на одній для кількох шкіл навчальній базі зі стрілецькими тренажерами, навчальними дронами, аптечками та медичними манекенами. В Україні буде близько 1000 таких осередків (мінімум один на громаду), де діти і навчатимуться раз на місяць.
Міністр Оксен Лісовий презентував вже затверджені МОН концептуальні засади реформування історичної освіти. На черзі – дорожня карта та залучення експертів до змін. Мета – створити україноцентричний курс історії, щоправда із назвою поки не визначилися:”Історія: Україна і світ” чи “Історія України і світу” та, вочевидь, запровадять його не цього року. Проте суть буде у тому, щоб усунути повтори, не розпорошувати знання по різним предметам – у дітей має бути цілісна картинка, вони мають розуміти зв’язок і суть історичних подій, явищ і процесів, пояснив міністр.
“Уроки щастя” – курс із соціально-емоційного навчання, який мають запровадити у новому навчальному році. В результаті освоєння курсу діти здобудуть знання і навички, потрібні для здатності будувати стосунки, бути творцем свого життя, розуміння ролі людини, уміння співчувати, бути гідним правдивим, вільним і справжнім. Курс має побудувати розуміння ментального здоров’я та способів піклування про нього. База – американська програма Well-Being, адаптована до наших реалій. Курс передбачений для учнів 1-7 класів, а для учнів 7-9 класів – курс “Здоров’я, безпека та добробут”. З цього вересня програму запровадять для першокласників.
Оцінювання. У МОН скасували рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів та затвердили спільні рекомендації щодо оцінювання учнів 5-9 класів.
Критерії оцінювання, тобто 12 балів, розділяють на чотири рівні, кожен з яких складається з 3 балів:
Початковий рівень. Учень сприймає і розпізнає інформацію, відповідає на прості запитання за змістом, виконує частину простих завдань чи дій за зразком з допомогою, передає інформацію, намагається висловлювати думки однотипними фразами – 1 бал. Відтворює незначну частину інформації, знаходить відповіді на прості запитання, припускається змістовних і логічних помилок, виконує прості завдання, показує зацікавленість, комунікує за потреби – 2 бали. Усе те саме, але припускається незначних змістовних і логічних помилок, долучається до роботи в групі, висловлює думки простими фразами та просить про зворотній зв’язок – 3 бали;
Середній рівень. Учень відтворює основну інформацію, може пояснити окремі поняття і терміни, виконує завдання під керівництвом, виконує обов’язки, розподілені в групі, може надати пояснення у межах запропонованої теми – 4 бали. Частково застосовує основну інформацію, знаходить відповіді на прості запитання, може пояснити основні поняття, виконує дії за запропонованим алгоритмом, розпізнає проблеми за допомогою вчителя, підтримує спілкування у межах теми, використовує прості фрази – 5 балів. Застосовує інформацію, розуміє і пояснює основні поняття, наводить прості приклади, виконує завдання за алгоритмом самостійно, висловлює припущення, як усунути проблемні ситуації – 6 балів;
Достатній рівень. Учень знаходить у запропонованих джерелах інформацію для виконання завдань, відповідає на окремі запитання за опрацьованою інформацією, перетворює інформацію за зразком, виконує репродуктивні й частково-пошукові види діяльності за алгоритмом чи у співпраці, розпізнає проблеми та розв’язує їх відомим способом з допомогою, співпрацює в групі, долучається до спілкування у межах теми – 7 балів. Аналізує інформацію з обраних джерел, зіставляє, порівнює та групує, вирізняє проблеми, відповідає, перетворює інформацію, доповнює думку, виконує окремі пошукові, дослідницькі, творчі дії, розв’язує проблеми відомими способами, активно співпрацює, запрошує до спілкування, чітко формулюючи питання та пріоритети – 8 балів. Аналізує інформацію з різних джерел, вирізняє проблеми, наводить аргументи та приклади, виконує пошукові та творчі завдання, усуває проблеми раніше засвоєними способами, активно співпрацює, ініціює спілкування та обмінюється інформацією у межах теми – 9 балів;
Високий рівень. Учень виокремлює істотну і потрібну інформацію з різних самостійно обраних джерел, вирізняє проблеми, оцінює інформацію за заданими критеріями, ставить запитання, встановлює логічні зв’язки, застосовує здобуті знання і навички в різних ситуаціях, пропонує кілька способів розв’язання проблеми, розвиває ідеї та думки, намагається укласти їх у логічну лінію – 10 балів. Узагальнює інформацію з різних джерел, оцінює її, знаходить інформацію, висловлює власну позицію та аргументує, застосовує знання і навички у нестандартних ситуаціях, здійснює різні види діяльності, аналізує дії, взаємодіє конструктивно, узагальнює головний зміст, обирає оптимальний спосіб взаємодії з іншими для вирішення спільних завдань – 11 балів. Оцінює, порівнює та зіставляє отриману з різних джерел інформацію, використовує її, застосовує здобуті знання та вміння, усвідомлює ризики і прогнозує наслідки, аналізує свої дії, планує подальший поступ, ініціює, планує та організовує співпрацю, виступає посередником у спілкуванні, демонструє толерантність до різних точок зору і надає іншим роз’яснення – 12 балів.
Застосунок “Мрія”. Ще у вересні минулого року президент Володимир Зеленський анонсував цей застосунок для вчителів, учнів та їхніх батьків. Для дітей “Мрія” покликана надавати інформацію про освітні програми та курси, відеоматеріали, варіанти позашкільної активності, олімпіади, графік як занять, так і різних гуртків та позашкільних заходів. Для батьків у першу чергу буде інформація щодо успішності, платформа для спілкування із вчителями. Для вчителів – матеріали для уроків, спецкурси, журнал, домашні завдання, розклад.
Одним із найголовніших фішок має стати цифровий дитячий документ, Мрія ID, аналогічний тому, що є у “Дії”. Зараз “Мрія” у якості пілоту тестується в окремих школах. Запустити застосунок мають восени, з вересня.
Що буде з ДПА та НМТ?
Із остаточним рішенням щодо державної підсумкової атестації та національного мультипредметного тесту в Україні не поспішають – станом на початок навчального року у нас зазвичай є очікування, прогнози та чутки, а не готові рішення.
У 2024 році узгодили пілотний проект з оновленої ДПА для вибірки учнів 4 класів. Є вірогідність, що у 2025 році ДПА для 4 класу буде у повноцінному форматі. Також є намір зробити пілот у 2025 році з ДПА для вибірки учнів 9 класів. Плануються письмові та усні завдання з п’ятьох предметів: українська мова, математика, іноземна мова, історія України та природничі науки. Про повноцінний повномасштабний запуск для усіх 9-класників поки не йшлося.
“На наступний рік національний мультипредметний тест планується поєднати з державною підсумковою атестацією, – попередив вже 11-класників директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр Сидоренко, – Я знаю, що це питання зараз дуже жваво обговорюється, і воно може “вистрілити”, а звідси уже перед нами постане завдання. Якщо це рішення буде прийнято, то кількість учасників НМТ автоматично і миттєво збільшиться відсотків на 20. Якщо буде поєднане НМТ і ДПА, то учням діватися буде нікуди. Бо без державної атестації ніхто не отримає документ про загальну середню освіту”.
Тобто наступного року НМТ для випускників шкіл може стати обов’язковим. Національний мультипредметний тест – наступник ЗНО, а саме у формі ЗНО раніше проводилася ДПА.
Також є чутки й щодо змісту НМТ-2025. Цього року абітурієнти складали чотири предмети – три обов’язкові (математика, українська мова та історія України) і один на вибір. Скорочення кількості предметів не має відбутися, а от збільшення прогнозували.
Влітку 2023 року заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький казав, що за два роки кількість предметів НМТ можуть збільшити до п’яти, додавши ще один предмет на вибір. Проте в УЦОЯО зауважили, що в такому разі тестування буде складно влаштувати протягом одного дня і це призведе до проблем із логістикою учасників. А також більша кількість предметів – це додаткові ресурси та підготовка.
“Доведеться подорожувати і розв’язувати через це фінансові та логістичні питання, – сказала директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко, – Тому мені здається, що до 5 предметів для всіх учасників точно не готові ні вони, ні система у межах тих умов, в яких ми перебуваємо”.
Її прогноз – можлива та заздалегідь анонсована зміна моделі тестування вже після перемоги. Тоді можна буде складати один предмет в один день і говорити зокрема про п’ять предметів.
