В Україні один з найкоротших навчальних років у світі — співзасновниця «Смарт освіта»
Як підготуватися до навчального року з відключеннями світла та інтернету? Розповідає співзасновниця ГО «Батьківський контроль» та «Смарт освіта», радниця міністра освіти України (2016-20 рр.) Іванна Коберник в етері Громадського радіо.
Про зміни щодо тривалості навчального року
Іванна Коберник каже, що в Україні один з найкоротших навчальних років у світі. Навіть, якщо не зважати на війну чи відключення світла, треба його збільшувати.
У львівських школах новий навчальний рік 2024-2025 розпочнеться 19 серпня. Таке рішення ухвалив Штаб підготовки міста до зими, аби гарантувати повноцінний шкільний навчальний рік. Раніше таку ідею підтримували й у Чернівцях.
«Було не так багато ініціативних громад, які були готові дати дітям можливість вчитися раніше. Багато пасивних громад чекали постанову Кабміну. Зараз уже зрозуміло, що навчальний рік почнеться 2 вересня.
Незрозуміло, що буде з дітьми та з їхнім навчанням десь з листопада. Енергетики прогнозують, що у вересні та жовтні в Україні будуть мінімальні відключення електроенергії. З середини листопада розпочнеться досить важкий період. Кажуть, що взимку відключатимуть світло як в липні, 10-12 годин на добу.
Уже зараз треба думати, яким чином організовувати навчання дітей. Ця ситуація показує, що онлайн-навчання буде малоймовірним. Усе, що діти отримають, вони отримають очно у взаємодії з вчителями», — зауважує співзасновниця ГО «Батьківський контроль».
Вчителі проти
За словами Івани Коберник, рішення Кабміну про подовження навчального року не є популярним. Проти цього виступають вчителі.
«Для них це означатиме збільшення кількості робочих днів. Вони дуже цінують відпустку — 56 календарних днів, яка їм належить за законом. Хоча насправді в червні вони не працюють так, як протягом всього року. Я не кажу, що роботи в них немає, бо наші вчителі перевантажені звітністю, бюрократією. У них є робота, але цей час більшою мірою можна було б організувати так, щоб вони більше відповідали за освіту дітей, а не за бюрократію.
Тому видовження тривалості навчального року — це перезріле питання. Усі ті ж самі вчителі вам розкажуть, що перші 2 місяці вони просто збирають дітей докупи й намагаються повернути їх на рівень знань, який відповідав би третій чверті попереднього навчального року. Це насамперед наслідок тривалої паузи у навчанні, яка є шкідливою.
Збільшити тривалість навчального року та зменшити кількість канікул, які погано впливають на освітні результати дітей — це непопулярне рішення», — зауважує співзасновниця «Смарт освіта».
Задача для МОН
Іванна Коберник каже, що для того, аби навчальний рік був більш тривалим, у Міністерстві освіти й науки повинні виконати свою частину роботи.
«Задача полягає не в тому, щоб продовжити перевантаження дітей, які сильно залежать від змісту програм, щоб вони повчили застарілі види навчальних діяльностей. Річ у тім, що треба переглянути програми та забрати з них усе другорядне, застаріле, затероризоване і далеке від практики.
Водночас варто додати більше практичних знань і більш рівномірно розподілити навантаження. Також треба забрати дублювання, яке часто зустрічається в українських освітніх матеріалах. Цю роботу може зробити тільки МОН, бо це його відповідальність.
Будь-які рішення щодо продовження навчання без одночасного представлення оновлених програм не буде ефективним і не буде більшістю позитивно сприйматись», — зазначає Коберник.
