facebook

Нова реформа освіти: в МОН розповіли, які зміни чекають на учнів старших класів

Нова реформа освіти: в МОН розповіли, які зміни чекають на учнів старших класів

Шкільну система переформатують

Міністерство освіти та науки України повідомило про реформу старшої школи, що стане найскладнішою серед попередніх освітніх реформ. Заступник міністра Андрій Сташків поділився, як зміниться навчання для старшокласників, і які переваги чекають на учнів, батьків та громади.

До кінця літа МОН завершить аналіз потенційної мережі закладів для учнів старшої школи, визначивши, які заклади потрібно будувати з нуля, а де необхідно забезпечити гуртожитки для проживання дітей під час навчання.

“Ми готуємося дуже ретельно і заздалегідь, обговорюємо мережу закладів — академічних та професійних ліцеїв, зміст — в чому буде особливість і наскільки важлива варіативна частина, яка передбачена стандартом профільної середньої освіти”, — говорить Андрій Сташків. Реформа розрахована до 2030 року.

З 2027 року навчання в старшій школі триватиме три роки — з 10 по 12 клас. Школярі зможуть обирати між академічним ліцеєм, який готуватиме до вступу у виш, та професійним коледжем, який даватиме освіту і професію.

Основні проблеми, що вирішуються реформою:

Учні 10-11 класів перевантажені, мають понад 15 предметів та безліч домашніх завдань.

11-річний термін навчання не відповідає практикам ЄС та інших провідних країн.

Чтайте також:  За останніх 6 років кількість учителів у містах зменшилася на 11%, а в селах – на 23%: результати дослідження

Учні не мають широкого вибору профілів навчання та предметів, які їм цікаві.

Профорієнтаційна робота в школах часто має формальний характер.

Замміністра освіти та науки розповів, що наразі понад 70% шкіл пропонують лише один гуманітарний профіль, що звужує можливості учнів. Нова реформа передбачає велику варіативність напрямків, зокрема:

STEM (природничі науки, технології, інженерія та математика)

Мовно-літературний

Суспільно-гуманітарний

Кожен ліцей пропонуватиме на вибір щонайменше три профілі з цих кластерів.

Навчання включатиме три типи предметів:

Обов’язкові для всіх.

Курси або предмети за обраним профілем.

Вибіркові курси та предмети — за бажанням учня.

Кількість годин за обов’язковими предметами буде зменшуватись від 10 до 12 класу. 10 клас буде перехідним етапом між середньою школою та навчанням в ліцеях.

“Ми хочемо, щоб учні не ходили до репетиторів, а могли підготуватись до тестування та поглибити знання в школі,” — пояснює Андрій Сташків.

Якщо в школі мало учнів, забезпечити різноманіття предметів і зібрати штат педагогів буде важко. У таких випадках учнів збиратимуть в один ліцей з різних населених пунктів і або підвозитимуть автобусами, або створюватимуть гуртожитки.

– “При плануванні мережі необхідно передбачити наявність місць у гуртожитках для учнів, які навчатимуться в ліцеях, розташованих далі, ніж 10 км автомобільними дорогами від дому,” — пояснює Андрій Сташків.

Чтайте також:  Коли в українських школах розпочнеться навчальний рік: відповідь голови МОН

Затвердження планів формування мережі закладів профільної освіти має відбутися до 1 вересня цього року. Тому зараз з кожною громадою мережу закладів моделюють прямо на карті, враховуючи відстані та шляхи підвезення дітей.

– “Водночас голови й депутати громад мають тверезо оцінювати демографічну ситуацію. Якщо в громаді багато учнів, то там можна створити великий ліцей. Проте громади, в яких прогнозується невелика кількість учнів старших класів, мають співпрацювати, щоб організувати ліцеї для кількох громад,” — підсумував Сташків.

Джерело.


Повернутись вверх