Чи буде держава з бюджету фінансувати додаткові години?
Яким документом МОН гарантує, що фінансування всіх годин буде здійснювати за рахунок державної субвенції?
Знайомлячись з проєктом змін до Типової освітньої програми для 5–9 класів (НУШ, наказ МОН №235), можемо зауважити те, що у додатках 3 та 4 є кількість годин, які відводяться на вивчення конкретного інтегрованого курсу. Це позитив з точки зору розуміння адміністрацією та педагогом, яке педагогічне навантаження він буде мати.
Проблему обмеженості запровадження додаткових годин у громадянську та історичну галузь ґрунтовно проаналізували знані науковці Сергій Терно та Ольга Сирцева у статті «Свідомі громадяни не потрібні, або Про упослідження історичної галузі», ідеї якої підтримуємо.
Але пропонуємо трохи інший кут зору у контексті обмеженості фінансування освітньої галузі у зв’язку з широкомасштабним вторгненням.
Трохи історії. У Типовій освітній програмі закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженій на основі Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392, зазначається, що «Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету».
Але постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.22 р. №1472 «Деякі питання розподілу обсягу освітньої субвенції на 2023 рік» були внесені відповідні зміни до постанови КМУ від 27 грудня 2017 р. №1088 «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами», а саме: обсяг освітньої субвенції на 2023 рік визначено без урахування додаткових годин навчального плану (факультативні курси та індивідуальні заняття).
Правда, можемо зауважити, що це такий підхід мав би бути тільки у 2023 році, але… Він автоматично продовжуватиметься і в наступні роки. Тут ви запитаєте, навіщо про це говоримо? Про минуле?
Все криється у деталях. Коли подивимося на структуру Додатків 3 та 4, то години, які з’явилися внаслідок приведення кількості годин для вивчення навчального предмету / інтегрованого курсу до мінімальної, то знаходимо їх у, так званій, варіативній частині.
Уважний читач документа зауважить, що в них після кількості варіативних годин є рядок, у якому зазначається «Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу групи)». Тобто є слово «бюджет». Але тому і показуємо, що може статися з фінансуванням годин варіативної складової. Особливо у час війни.
По-простому. Існує ймовірність того, що варіативні години, які МОН України пропонує для реалізації ідей автономії закладу загальної середньої освіти, можуть фінансуватися з місцевих бюджетів. Принаймні є прецедент. Тому, міркуємо, що держава зможе профінансувати 31 годин – 7 годин = 24 години у 5 класі, який навчається за програмою Нової української школи, а 7 годин запропонує профінансувати місцевим бюджетам.
Ви правильно міркуєте, що такого не може бути, це видається нереальним, з сфери фантастики.
Ведемо мову про ефективність комунікації державного управління з суспільством та педагогічною громадськістю, адже такі думки виникли внаслідок того, що немає повноти інформації від МОН України та Кабінету Міністрів України. Адже постанова Кабінету Міністрів України, особливо та, що стосується фінансів, буде мати пріоритет над наказом МОН України.
Яким нормативно-правовим документом МОН України гарантує, що фінансування всіх годин (інваріантної та варіативної складової), визначених Типовою освітньою програмою для реалізації завдань Нової української школи, буде здійснювати за рахунок державної освітньої субвенції?
Дай Бог, щоб такі міркування були хибними і не знайшли підтвердження вже у 2024-2025 навчальному році.
Автор: Василь Дяків, учитель історії Заліщицької державної гімназії Тернопільської області, переможець Global Teacher Prize Ukraine-2020, заслужений вчитель України.
