facebook

Фемінітиви – це мода чи необхідність? Філологиня про назви осіб жіночої статі в українській мові

У словниках фемінітиви часто позначені як розмовні та зневажливі, тому рідко вживались в науковій та офіційно-діловій сферах.

 


Навколо питання вживання фемінітивів наразі точиться багато дискусій. Що таке фемінітиви? Як вони виникли в українській мові та що з ними роблять в інших мовах розповіла на You-Tube каналі Enjoy The Science блогерка, філологиня, вчителька Анастасія Бречко.

Філологиня допомогла розібратись із найменуванням осіб жіночої статі та дала відповіді на всі питання.

Фемінітиви – це назви осіб жіночої статі за професією, видом діяльності, соціальним статусом, місцем проживання.

Професорка, художниця, вчителька.

Загалом, фемінітиви не нове явище. Протилежні – маскульнітиви (назви осіб чоловічої статі за тими ж ознаками).
Професор, художник, вчитель.

Фемінітиви творяться від маскульнитивів за допомогою суфіксів – к, -иць-, -ин-, -ес- та інші.

Найуживаніший суфікс -к-!

 

Анастасія Бречко зазначила, що багато фемінітивів довгий час були неприйнятними для вживання у нашій мові, тому і здаються незвичними, такі як міністерка, президентка, офіцерка, а вже у 2019 році в українській мові все істотно змінилось.

Науковці, суспільство та «диванні мовні експерти» активно сперечаються щодо творення та доцільності певних фемінітивів, які можуть мати різне значення. Насправді фемінітиви швидко виникають і їх не можуть фіксувати в академічних словниках, – зауважила блогерка.

Чтайте також:  Вчитель-мільярдер: історія успіху найбагатшого педагога світу

Мова постійно змінюється. Якісь слова зникають, якісь нові виникають, одні втрачають своє значення, інші набувають нового. І ЦЕ НОРМАЛЬНО.

У словниках фемінітиви часто позначені як розмовні та зневажливі, тому рідко вживались в науковій та офіційно-діловій сферах.

Ще в дописемних пам`ятках дослідниця українських фемінітивів Марія Брос зафіксувала один із перших фемінітивів – слово Княгиня.

До «Лексиса» Лаврентія Зизанія 1596 року, увійшли сім фемінітивів: горбата, дочка, медведиця, молодиця, невістка, скорчена, сляка.

У «Словарі» Бориса Грінченка налічено вже 935 найменувань осіб жіночої статі (фемінітивів).

Навіть дослідник Микола Сулима наголошує на тому, що фемінітиви початково були рівнозначні з самкульнітивами в українській мові, але гендерні мовні особливості були витіснені з української мови у 30 -х роках XX ст. під впливом російської. Сучасні ЗМІ продовжують традицію поширення фемінітивів,- повідомила філологиня.

Чому фемінітиви стали такими популярними зараз?

Лінгвісти активно працюють над відновленням початкового варіанту української мови після довгого впливу російської.

Соціальні рухи за гендерну рівність відстоюють таку ідею гендерного збалансування мови не тільки в Україні, а й у всьому світі.

Яким чином можна збалансувати мову?

Як зазначає Анастасія Бречко, є два шляхи:

Стратегія фемінізації та Стратегія нейтралізації граматичного роду.

Чтайте також:  Ідея відтермінування підвищення заробітних плат освітянам суперечить законодавству – профспілки

Стратегія фемінізації – це шлях реформування мови, що полягає в послідовному вживанні фемінітивів і відповідно униканні загального чоловічого роду. Це притаманно німецькій мові.

Стратегія нейтралізації – шлях реформування мови, що полягає у послідовній нейтралізації граматичного роду. Ця стратегія притаманна англійській мові.

Реформується не тільки українська мова, а й інші та всі ми в одному човні, – додала вчителька.

Джерело.


Повернутись вверх