Ранкове коло, оцінка за зошит, діагностувальні роботи та перездачі: мікс учительських питань про НУШ
- “Хто проводить ранкове коло в 5–6–х класах?”;
- “Чи треба ставити оцінку за зошит і на що вона впливає?”;
- “Чи може дитина перездати незадовільну оцінку?”;
- “У яких випадках ставлять “не атестовано””;
- “Чи з усіх предметів треба писати діагностувальні?”.
З цими та іншими питаннями впровадження НУШ до нас приходять читачі.
У новому юридичному розʼясненні – мікс учительських питань та відповіді на них.
Зберігайте та діліться з колегами!
1. Хто має проводити ранкове коло у 5–6 класах – класний керівник чи вчитель-предметник, який має 1 урок у цьому класі?
На жаль, на це питання законодавство не дає чіткої відповіді.
Відповідно до рекомендацій фахівців, то ліпше, аби ранкові зустрічі планував та проводив класний керівник. Якщо він не має першого уроку у своєму класі, то може провести ранкове коло до початку уроків. Наприклад, завдяки додатковим годинам для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять, що передбачені освітньою програмою (наказ МОН від 19.02.2021 р. № 235 “Про затвердження Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти“).
Утім, ранкові зустрічі може проводити й вчитель-предметник, який має в класі перший урок за розкладом. “У такому випадку педагог/педагогиня проводить урок, запланувавши його окремі елементи у формі ранкової зустрічі (наприклад, словниковий диктант на уроках української мови можна провести в ігровій формі або математичний диктант на уроках математики – у вигляді гри “Бінго!”, вікторину на уроках предметів природничої галузі – “Сезонні явища і процеси в природі” та ін.). Окрім того, вчителю-предметнику, плануючи такі зустрічі, потрібно підтримувати комунікації з класним керівником, щоб володіти станом соціальної та партнерської взаємодії, яка відбувається в класі й поєднувати навчальний матеріал із подіями із життя класу”. Про це йдеться в Методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у 2023/2024 КЗ “Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області”.
2. Чи передбачає НУШ оцінку за зошит (у початковій і в середній школі)? Чи впливає ця оцінка на семестрову?
Одна із тенденцій, яку започаткувала реформа НУШ, – це зміна радянської парадигми освіти про те, що “зошит – обличчя учня”. Зошит – це робочий інструмент учня, де він занотовує необхідне, проводить підрахунки, помиляється, виправляє, підкреслює. Тобто робить те, що допоможе йому краще засвоїти матеріал. І діти не повинні боятися, що цей “процес засвоєння” в зошиті вчитель буде оцінювати.
Тож, відповідно до документів, які унормовують освітні процеси в класах, які вже навчаються за реформою НУШ, загалом робочі зошити учнів не оцінюються. Втім, оцінки виставляються за окремі роботи: “Охайність зошита та культура оформлення письмових (поточних та контрольних) робіт (дата, назва та вид роботи, розміщення завдань на сторінці) і наявність роботи над помилками враховується під час оцінювання кожної роботи. Окремо оцінка за ведення зошитів не ставиться, відповідно в журналі не фіксується” (Додаток до наказу МОН України від 19.08.2016 № 1009 “Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи“).
Що стосується 5–6 класів, то, так само як і в початковій школі, радять не враховувати результати перевірки робочих зошитів: “Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання з урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються“ (Орієнтовні вимоги оцінювання результатів навчальної діяльності учнів 5–6 класів НУШ).
Отже, якщо оцінка за ведення зошита не виставляється в журнал, не враховується під час тематичного оцінювання, то й на семестрову оцінку вона не впливає.
3. Чи має право дитина на перездачу незадовільної оцінки за будь-який вид роботи? Як це зробити?
Щодо початкової школи, то педагогам радять за 10–15 днів до завершення навчального року ознайомити батьків із попередньою підсумковою оцінкою за кожним блоком обов’язкових результатів навчання.
“У разі висловлення бажання учнів (їхніх батьків) покращити отримані результати, учитель може запропонувати їм індивідуалізовану діагностувальну роботу з виявлення стану сформованості тільки тих результатів, які учень хоче покращити. Таку роботу учні, зазвичай, виконують у межах індивідуальної роботи під час уроку”. Про це йдеться в наказі Міністерства освіти я науки України від 13.07.2021р. № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти“).
Законодавство не конкретизує, у який саме спосіб батьки мають висловити бажання покращити результати навчання дитини. Аби уникнути непорозумінь, варто звернутися із відповідною письмовою заявою до керівника закладу освіти.
Звертаємо увагу, що в тому ж наказі МОН № 831 вказано, що результати індивідуалізованої діагностувальної роботи враховуються лише в тому разі, “якщо виконання індивідуалізованої діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання”.
Щодо середньої та старшої школи, йдемо до інших нормативних актів, які передбачають коригування семестрової або підсумкової (річної) оцінки.
“Тематична оцінка не підлягає коригуванню“, каже нам абзац 6 пункту 3.2 “Інструкції з ведення класного журналу учнів 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів“.
Щодо коригування семестрової оцінки, з відповідним зверненням до керівника закладу освіти необхідно звернутися в триденний термін після виставлення семестрової оцінки. Керівник створює комісію і затверджує графік проведення оцінювання: “Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного об’єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться в письмовій формі” (абзац 12 пункту 3.2 “Інструкції з ведення класного журналу учнів 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів“).
Акцентуємо, що скоригована оцінка виставляється лише в тому разі, якщо вона вища від попередньої: “У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться” (абзац 14 пункту 3.2 “Інструкції…”).
Коригування річної оцінки здійснюється через повторне семестрове оцінювання – одного, або двох семестрів: “Повторне семестрове оцінювання проводиться відповідно до письмових завдань, що мають охоплювати зміст усіх тем, вивчених протягом відповідного семестру, та графіка, що затверджує керівник закладу загальної середньої освіти. Результати коригування результатів річного оцінювання оформлюються відповідним наказом керівника закладу загальної середньої освіти” (абзац 5 пункту 10 “Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти до наступного класу”).
4. Чи може вчитель поставити учню н\а з англійської мови, якщо за деякими видами контролю в дитини зовсім немає балів (був присутній на уроках, але не писав у зошиті, мовчав)?
Нормативні документи пропонують три визначення, коли учню/учениці виставляється оцінка “не атестований/а”.
- “Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис “не атестований(а) (н/а)”. Це вказано в орієнтовних вимогах оцінювання результатів навчальної діяльності учнів 5–6 класів НУШ.
- Або ж у тому разі, коли рівень навчальних досягнень не відповідає критеріям оцінювання навчальних досягнень: “У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня(учениці) цим Критеріям позначається “не атестований” (абзац 3 пункту 4 “Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти”).
- І зовсім очевидний варіант. “Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за I семестр чи II семестр виставляється н/а (не атестований(а))” (абзац 8 пункту 3.2 “Інструкції з ведення класного журналу учнів 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів“).
Втім, звертаємо увагу, що наведені вище цитати – з різних документів, розроблених у різні роки, упродовж яких відбулися суттєві зміни в підходах до оцінювання учнів, до форм викладання і перевірки знань.
Та методичні рекомендації, які стосуються оцінювання в умовах воєнного стану, радять знайти можливість оцінити знання дитини в будь-який прийнятний спосіб, залежно від ситуації: “Семестрове оцінювання, залежно від ситуації, можна проводити за результатами: тематичного оцінювання; поточного оцінювання, отриманого учнями під час очного, змішаного й дистанційного навчання; підсумкового оцінювання за семестр, що можна проводити, зокрема, у вигляді письмової контрольної роботи, тестування, діагностичної роботи, усної співбесіди тощо з використанням, за необхідності, технологій дистанційного навчання і засобів зв’язку” (розділ “Оцінювання результатів навчання” “Методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”).
5. Чи з усіх предметів у класах НУШ треба писати діагностувальні роботи? Чи із частини можна проводити узагальнення з теми?
Є перелік предметів, з яких діагностувальні оцінювання не проводяться: “Тематичні діагностувальні роботи з предметів вивчення таких освітніх галузей, як
- “Технологічна”,
- “Інформатична”,
- “Мистецька”
- і “Фізкультурна”,
- а також із курсів за вибором,
зазвичай, не проводять“ (розділ 2 “Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4-х класів закладів загальної середньої освіти“).
Щодо інших навчальних дисциплін, то діагностувальні роботи проводити рекомендують, але частота їх проведення залежить від рішення педагога: “У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми / частини теми (якщо тема велика за обсягом) / кількох тем чи розділу протягом навчального року рекомендуємо проводити тематичні діагностувальні роботи” (розділ 2 “Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4-х класів закладів загальної середньої освіти“).
Так само педагог самостійно вирішує, якими завданнями перевіряти рівень засвоєння матеріалу: “Діагностувальні роботи можуть містити завдання, які виконують усно (переказ, власне висловлення тощо), письмово (списування, диктант, тестові завдання тощо), практично (дослід, моделювання / конструювання, виконання практичної роботи тощо) та завдання, що передбачають виконання роботи з допомогою електронних освітніх ресурсів” (розділ 2 “Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4-х класів закладів загальної середньої освіти“).
Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”
