facebook

Відсутня базова повага до роботи вчителя

Відсутня базова повага до роботи вчителя

Інформує Всеосвіта.

В Україні вже багато років постає питання відсутності базової поваги до роботи вчителя. Батьки перестали відчувати важливість шкільної освіти. Чи дійсно все почалося з початком пандемії COVID-19, чи корінь неповаги до вчителя з’явився набагато раніше?!
Поговоримо про наболіле, або чому професія вчителя перетворюється на обслуговуючий персонал.
Проблема №1. Діти розумніші за учителів.

Всі батьки вважають, що їхні діти найрозумніші в класі. Звичайно, двійка з математики не тому, що дитина не старається та ігнорує предмет, а тому, що дитина занадто обдарована для математики, дитині цей предмет у житті не знадобиться, а в дорослому житті так взагалі всі гроші стали електронні, їх навіть не треба вміти рахувати руками. Одразу згадується жарт про альтернативну математику, де 2+2=22

Сьогодні батькам забагато предметів у середній та старшій школі. Батьки радять скасувати мистецтво, музику, основи здоров’я, фізкультуру.  Не дивина, якщо вже завтра стане зайвою алгебра та геометрія, бо це саме ті предмети, де потрібно вміти зосереджуватися та виконувати Д/З.

Приєднуйтесь до нашої нової спільноти ОСВІТА UA

Посилання:https://www.facebook.com/groups/1023345988199205/?ref=share


Проблема №2.  Домашні завдання.
Батьки б’ють на сполох — школа заважає їхнім дітям розвиватися. Одні батьки говорять, що школа заважає їм відвідувати секції плавання шість днів на тиждень, а інші наводять приклад, що діти мало приділяють часу власним захопленням, на кшталт ігор у відеоігри чи відвідування друзів після школи. Батькам не подобається, що дитина повинна виконати Д/З після школи та переконують, що вчителі зобов’язані працювати з кожним учнем індивідуально в класі під час уроку. Після запрошення від міністра освіти у ФБ обговорити кількість шкільних предметів із коментарів стало очевидно, що школа менш важлива за секції з футболу чи плаванню.
Проблема №3.  Оцінки в школі травмують на все життя.
Після отримання двійки дитина впадає в депресію та має повне право пожалітися батькам на низьку педагогічну компетентність вчителя. Батьки буквально переконують, що погана оцінка псує майбутнє дитини. Експерти, своєю чергою, наголошують, що система оцінювання може бути доцільною, починаючи лише з шостого класу, а гарна альтернатива оцінкам — розлогий зворотній зв’язок. Вчитель, де в класі 30 учнів, має детально розказати кожній дитині про її сильні та слабкі сторони. Сьогодні у 1–4-х класах НУШ вже немає оцінок, але батьки пропонують рухатись далі та прибрати чітку інформацію про успішність дитини (оцінки) і в середній та навіть старшій школі. Тут постає єдине питання: на якому етапі нашого розвитку суспільство почало сприймати оцінки вороже, а не як показник результатів та стимул для їхнього поліпшення?! Не виключено, що після школи такі тенденції у відсутності оцінювання перейдуть і на спортивні змагання. Оцінювання олімпійських чемпіонів відбуватиметься без золотих медалей, а відзнакою слугуватимуть таблички «зараховано» хоча б за те, що увімкнули камеру  і був присутній на майданчику.
Проблема №4. Освітні експерти.
Найліпшими експертами в освіті стали слюсарі-електромеханіки російської мови та літератури. Освітні реформи набувають такого рівня реформування, що проводяться буквально у соціальних мережах під пильним наглядом ще більш освічених експертів — батьків. Більше не потрібно залучати науковців чи вчителів практиків до громадських обговорень, цю наукову спільноту відтепер з легкістю може замінити один висококваліфікований експерт, що має досвід у психології, сексології, науці, екології та економіці. Наприклад, Спартак Суббота — ідеальний радник для міністерства освіти. Реформи в Україні почали проводитися чи не за каденції кожного нового міністра освіти, єдине, що лишається без змін — це радники міністрів. Чи є діло таким радникам до розвитку освіти та підняття авторитету вчителя?
Проблема №5. Закордоном ліпше.
Закордоном все ліпше. Краще обладнанні шкільні лабораторії, кращі кабінети хімії, математика зовсім інакша, навіть закони фізики діють по-іншому. А класи мистецтва ви вже бачили? В Америці у вчителів мистецтва навіть є власні печі для випалювання глини. Не здивуюся, якщо тамтешні діти вивчатимуть на уроках навіть Марію Примаченко.
І зарплати у вчителів закордоном набагато кращі, згідно з дослідженнями, наприклад, вчителі в США у 2020–2021 навчальному році отримували в середньому $65 090, а у Нью-Йорку — на 26% більше ($87 738). Тож все закордоном ліпше, навіть українці там податки сплачують, бо там «закордон». Тому поїхали туди батьки, провчилися їхні діти в місцевих школах два роки і вже точно знають, що треба змінювати у шкільній програмі в Україні, добре дають поради і чітко контролюють, щоб вчитель спочатку був «як закордоном», а потім може і до інших питань час дійде.
То що з реформами?
Дорогі освітяни та здобувачі освіти, Всеосвіта нагадує, що в Україні вже запроваджена освітня реформа довжиною в 12 років — «Нова українська школа». #НУШ впроваджена задля створення школи, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням знання й уміння застосовувати їх у повсякденному житті. У такій школі вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку, вчать бути відповідальним та розумним громадянином. Ця реформа передбачає створення саме такого освітнього простору, як закордоном.

Чтайте також:  Коли в Україні завершується навчальний рік та починаються літні канікули

«Учитель – це людина, на якій тримається реформа», —  написано на сторінці #МОН.

Чи дійсно, ми як суспільство допомагаємо та підтримуємо вчителів у впровадженні цієї реформи? Чи дійсно батьки є партнерами у цьому складному процесі змін? Чи батьки сприйняли партнерство, як заклик керувати вчителями та встановлювати власні вимоги? Чи були зацікавлені попередні міністри освіти у продовженні шкільної реформи НУШ та пошуку інвестицій для підтримки нових програм?

В освіті має бути чітка межа — вчитель завжди правий! Не тому, що вчителю все дозволено, а тому, що вчитель має відчувати довіру та підтримку з боку батьків. Робота вчителя надскладна, емоційно виснажлива та відповідальна, у тому числі за життя дитини. І саме робота вчителя є основою для майбутнього держави України!
Як підвищити якість навчання?
Підсумовуючи цей допис, Всеосвіта знайшла беззаперечне рішення, як підвищити якість навчання у школі, не змінюючи кількість предметів та не впроваджуючи нові реформи. Потрібно, щоб вже сьогодні батьки змусили своїх дітей вчитися! Тільки-но батьки самостійно попрацюють зі своїми дітьми та пояснять їм важливість освіти та поваги до вчителя, ми одразу матимемо кращі результати навчання навіть без нових підручників. Не підручники, не вчителі, не міністерство, а саме батьки є відповідальними за залученість до навчання своїх дітей. Якщо дитина спить на уроці, демонструючи неповагу до вчителя — батьки мають займатися вихованням такої дитини, а не вчителі.

Чтайте також:  Які зміни принесе учням 10 класу реформа старшої профільної школи

Джерело.


Повернутись вверх