Це вже було в 60-х роках. Лікарчук назвав “повним абсурдом” ідею закрити сільські школи і створити кампуси для дітей із сіл
Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук вважає, що нині ситуацію із сільськими школами доведено до повного абсурду, адже ніхто до цього не переймався їхньою долею. Крім того, за його словами, на таких закладах освіти було “поставлено хрест” і у питаннях децентралізації. Саме тому, іншого виходу, ніж масове закриття цих шкіл, уже немає.
Лікарчук також зауважив, що така ситуація вже була у 60-х роках, коли для учнів із сіл було організовано гуртожитки при районних середніх школах. Проте вони проіснували не більше 10 років, адже не мали належних умов для проживання та харчування дітей. Про це колишній посадовець розповів в інтервʼю OBOZ.UA.
“Увага до сільської школи, якої особливо й не було, впала до мінімуму. Ніхто в державі її долею не переймався. Із децентралізацією на ній було поставлено хрест узагалі. А сьогодні ситуацію із сільською школою доведено до повного абсурду. Тому, мабуть, іншого виходу, ніж масове закриття таких шкіл, уже немає. Зараз ведуть мову про створення кампусів для учнів із сільської місцевості на базі академічних ліцеїв. Погано знаємо власну освітню історію. Таке вже було у 60-х роках минулого століття”, – зазначає Лікарчук.
Він додав, що в той час держава мала достатньо фінансів, аби утримувати такі заклади освіти, проте не змогла і не захотіла зробити це.
Екс-очільник УЦОЯО також каже, що за всі роки незалежності не було запропоновано моделі функціонування сільської школи в нових економічних умовах. Тож відсутність стратегії зумовила появу такого нині питання, як закриття.
Крім того, причиною стало і поширення міфу про низьку якість освіти у таких закладах, який базувався на інтерпретації результатів Зовнішнього незалежного оцінювання. За словами колишнього посадовця, низькі оцінки за іспит пояснювалися гіршим доступом до репетиторських послуг, яким користуватися вступники з міст.
