facebook

Чому в англійських школах немає класних керівників

Чому в англійських школах немає класних керівників

Класне керівництво – це ланка радянської авторитарної структури, де цілі досягаються завдяки ієрархії і тиску

Класний керівник в українській школі – це «швець, і жнець, і на дуді гравець», як кажуть. Коли я думаю про класних керівників, завжди згадую той анекдот: «Друже, як у тебе справи? – Як у коня на весіллі: шия у квітах, а дупа в милі».

Учень зламав двірну ручку? Отримав двійку з контрольної? Систематично не робить домашні завдання? Запізнюється на уроки? Побився? Не бере участь у шкільних заходах? Його батьки не здали гроші? Пофарбував волосся в зелений? Хто за все це відповідає? Звичайно хто… невістка! На килим до директора з журналом.

Це ж так легко керувати, якщо винний завжди відомий. І немає недосяжних цілей – треба лише тиснути на одну людину.

З іншого боку, класне керівництво – це влада, іноді необмежена. Батьки хочуть домовитись за оцінки чи прогул? Треба зібрати гроші на ремонт класу? Потрібна характеристика, рекомендаційний лист чи виписка з оцінками? Класний керівник хоче провести «позакласну» годину? Чи просить учня заповнити електронний журнал після уроків? Між учнями конфлікт і вони хочуть об’єктивного розслідування?

Класний керівник – перший, а часто єдиний контакт батьків зі школою. Якщо з класним керівником «не склалось», від цього страждають, у першу чергу, діти, бо вони залежать від його ласки.

Можливо, я десь згущаю фарби, і у вашій школі такого немає, або не так все й погано. З усім тим, класне керівництво за своєю суттю – це ланка старої, радянської авторитарної структури, де цілі досягаються не шляхом професійності та спеціалізації, а завдяки чіткій ієрархічній структурі, тиску, створенню штучних «змагань» між класами.

Чтайте також:  Покарання за шкільні прогули в Європі до 1 258 400 грн. Досвід 10-ти країн

Розберімо, які функції лежать на класному керівникові в українській школі:
1. Контроль за відвідуванням школи учнями;
2. Контроль за загальним академічним прогресом учнів;
3. Виховна робота (виховні години, вистави, внутрішні конкурси);
4. Позашкільна робота (поїздки, заходи, свята);
5. Комунікації з батьками з усіх питань (часто в будь-який час);
6. Поведінка учнів, вирішення конфліктів;
7. Господарські питання;
8. Організаційні питання;
9. Різні проєкти, МАНи, олімпіади, конкурси, фізичний супровід дітей;
10. Нескінченна паперова робота: звіти, журнали, атестати, заяви батьків тощо;
11. Ну і наради, педради, зустрічі з батьками, дні відкритих дверей…

Думаю, що це далеко не весь перелік. І це не звільняє класних керівників від викладання власного предмета. Не секрет, що такі уроки перетворюються на «класні» години. Згадую, як будь-які «вичитки» класних керівників директором закінчувались словами: «Це говорить про те, що ви не вмієте працювати з батьками». Отже, «працювати» з батьками, тобто бути «в постійному контакті» – це ще одна з функцій класного керівника.

Чому в британській школі немає класних керівників? Тому що тут чомусь всім очевидно, що жодна людина не володіє таким спектром компетентностей (я вже не кажу про час), щоб робити це якісно, а також всім відомо, що саме спеціалізація є умовою прогресу.

У британській школі структура відображає спеціалізацію працівників за різними напрямками. Ось як розподілені основні функції «класного керівника» в моїй школі (пишу лише основні функції):

  • Tutor є керівником лише організаційної групи учнів (нагадаю, що учні британської школи навчаються в академічних групах за успішністю, майже з усіх предметів), який є тим працівником школи, хто бачить конкретного учня щодня. На ранкових зустрічах, у 30 хвилин (реєстраціях), тьютор реєструє дітей в електронному журналі, розв’язує організаційні питання, обговорює з ними соціальні теми по типу «класних годин», а ще – перевіряє наявність домашніх завдань з усіх предметів (це правило діє в середніх класах). Тьютор є спеціалістом «швидкого реагування» на проблеми учня, задача якого – скерувати учня в комунікаціях з іншими спеціалістами школи, як домашній лікар скеровує пацієнтів з лікарями другої ланки. Як правило, тьютор є вхідним контактом для батьків, але який не приймає рішення. Практично кожен учитель-предметник обіймає посаду тьютора однієї з груп.
  • Progress leader – це спеціаліст, який відстежує академічну успішність учнів всієї паралелі (іноді навіть двох, а це близько 600 дітей). Він працює з аналітичними звітами (але не готує їх), відстежує слабкі місця в навчанні дітей, приймає рішення про переведення учня в ту чи іншу групу академічної успішності чи курс, заохочує найуспішніших, а також приймає рішення про додаткові заняття (interventions) для тих, хто відстає, комунікує з батьками (опосередковано) і з директором школи про академічні цілі, які стоять перед школою і дитиною. Часто ці працівники суміщають цю посаду з вчителюванням.
  • Pastoral officer – це спеціаліст, який працює з поведінкою дітей, вирішує конфлікти, булінг, проводить виховну, корекційну роботу з учнями, кваліфікує всі негативні випадки за державною класифікацією, приймає рішення про додаткові заходи щодо покращення поведінки. Ці спеціалісти не є вчителями.
  • Attendance leader мониторить відвідування учнями всієї школи або паралелі, аналізує її за різними причинами і комунікує з органами опіки (за потреби) щодо дітей, у яких низьке (менш як 85%) відвідування школи. Може частково вчителювати.
  • Head of Year (голова року, якщо дослівно). Це такий собі начальник паралелі, якщо у вас 3 класи на паралелі, то це якраз головна людина, яка здебільшого зосереджена на заходах і організаційних питаннях всієї паралелі, займається питаннями дітей з особливими освітніми потребами дітей-сиріт, дітей, які на контролі з поліцією тощо. Також є ключовою особою в прийнятті рішення щодо відсторонення дитини від навчання, комплексу дій щодо проблемних дітей (окремо в іншому дописі напишу, яка тут існує система заходів щодо проблемних дітей). Може частково вчителювати.
Чтайте також:  Покарання за шкільні прогули в Європі до 1 258 400 грн. Досвід 10-ти країн

Слід також додати, що функції, покладені на українського класного керівника, виконують і інші спеціалісти британської школи, такі як Data officer, що готує всі аналітичні звіти для кожного з перелічених вище працівників, Administrative team, що організує зокрема і все листування з батьками та іншими зовнішніми учасниками освітнього процесу, а ще є директор школи, його заступники і помічники, ІТ-працівники. Годі вже й казати, що господарськими питаннями займаються окремі працівники, які з викладацьким складом і не перетинаються.

Але найкращим помічником українському класному керівникові, як на мене, була б потужна електронна управлінська система (ні, це далеко не електронний журнал).

Очевидно, що навколо учня з його проблемами ціла команда (так-так, саме команда) різних професіоналів з різною спеціалізацією і фокусом на той чи інший аспект успішності учня, а також чітким алгоритмом, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Отже, розподіл повноважень класного керівника дає такі переваги:

  • перехід від реактивного до проактивного управління: фокус на цілях, а не на проблемах;
  • спеціалізація і оптимізація робочих процесів;
  • децентралізація і баланс у прийнятті рішень;
  • розвиток командної роботи;
  • мінімізація ризиків;
  • стимулювання участі та відповідальності.

Чи залишимо, як є?

Автор: Надія Майбогіна, к. е. н., учитель, data officer Poole High School, Велика Британія.

Джерело.


Повернутись вверх