facebook

Підвищення кваліфікації: як і де українські освітяни «купують» сертифікати

Підвищення кваліфікації: як і де українські освітяни «купують» сертифікати

Викладачам українських вишів для підвищення кваліфікаційного рівня пропонують серію роликів із Бараком Обамою, Папою Римським та іншими відомими діячами та діячками, а після перегляду отримують сертифікати підписані професором з Британського університету Шеффілда, який про це не знає.

Про це йдеться у сюжеті «Сили правди».

На сайтах вищих навчальних закладів України періодично дають оголошення про програму підвищення кваліфікації від Міжнародного історико-біографічного інституту.  Наприклад, на сайті Луцького національного технічного університету опублікували договір про співпрацю із цією установою. У його тексті йдеться, що установи спільно впроваджуватимуть освітні стартапи.

На сайті Тернопільського національного педагогічного університету повідомляють, що в межах програми підвищення кваліфікації, один із професорів слухав лекції від Барака Обами, Леха Валенси та низки Нобелівських лауреатів.

А ще, такі курси підвищення кваліфікації за останні два роки закінчили майже два десятки викладачів із двох волинських вишів.

Навчання, яке пропонують освітянам  у Міжнародному історико-біографічному інституті дистанційне, воно коштує 1800 гривень, а зареєструватися можна, надіславши про себе лист. Решту ж вартості, нібито, покриває міжнародний грант.

Професорка кафедри соціальних комунікацій Волинського національного університету імені Лесі Українки Світлана Кравченко взяла участь в журналістсько-освітянському експерименті – участь у програмі від Міжнародного історико-біографічного інституту.

«Я зареєструвалася, заплатила кошти, коштує вона доволі недешево  – 1800 гривень, і мені дали доступ на телеграмі до їхнього каналу. Там дуже багато відео, майже 500 здається, 400 з чимось відео про різні країни, про різні університети. Але мене дуже здивувало, навіть як я почала переглядати перші відео, оця програма поділена на дні, вона дає кредити, там обраховує години. Вона тривала з жовтня до початку грудня, і кожен день треба було певну кількість відео переглядати. Але вже перші відео мене дуже здивували. Вони були з арабськими титрами, тільки з арабськими титрами, і виглядали так як, а я арабської мови не знаю, вони виглядали як проморолики якихось політиків арабських», – ділиться Світлана Кравченко

 

Тож, як з’ясувалося, ніяких ексклюзивних лекцій українським професорам не читають. Все наповнення навчальної програми – це завантажені з чужих ютуб-каналів фрагменти програм і виступів. Ніхто не контролює й не перевіряє, чи проходять освітяни курс.

«Нічого не проходилося, ти просто прослуховуєш той курс, тобі записують скількись кредитів і видають сертифікат, що ти прослухав цей курс. Пройшов таке стажування у цьому університеті. І там присвоюється звання міжнародний викладач, щось такого типу. Ну, я розумію, що це «фількіна грамота», але в нас воно проходило», – розповідає Мирослав Сивий – професор тернопільського національного педагогічного університету.

Ситуацію із сертифікатами та курсами прокоментувала й Оксана Максименюк – юристка Інституту розвитку регіональної преси.

Чтайте також:  Чи зобов’язаний класний керівник ЗЗСО проводити класні години?

«Відсутність врегульованого у законному порядку і фактично наявність білих плям в законодавстві дозволяє видавати сертифікати будь-якою особою і ніякий контроль за тим, щоб це відповідало якимось вимогам або було підтверджено не потребується. Це дозволяє будь-якій особі необмеженому колу створювати такі програми для навчання і фактично вони ніяк не підтверджують знання, а є просто папірцем, який відповідно до законодавства має надати педагог або викладач», – каже юристка.

Окрім цього, виявилося, що інститут окрім навчання торгує й місцями в рейтингах від Міжнародної агенції рейтингів. І аби потрапити в топ, вишам достатньо оформити платну підписку, а викладачам купити програми підвищення кваліфікації.

Реквізити ж на оплату навчання не є банківським рахунком інституту, що зареєстрований в Дубаї чи українського представництва, це номер приватної банківської карти, на ім’я Ігоря Недужка. Який й зазначений на сайті, як директор установи.

Джерело.


Повернутись вверх