facebook

Шкільні логопеди: про години роботи, кількість дітей у групі та вимоги до посади

Шкільні логопеди: про години роботи, кількість дітей у групі та вимоги до посади

Учні з особливими освітніми потребами, відповідно до рівня підтримки та індивідуальної програми розвитку, можуть отримувати психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги у вигляді занять. До того ж такі заняття можна проводити прямо в школі – у групі чи індивідуально.

Особливо популярними є заняття з логопедами. У сьогоднішньому юридичному розʼясненні мова йтиме саме про них.

У матеріалі відповідаємо на питання:

  • хто може працювати шкільним логопедом;
  • скільки дітей може бути в групі на логопедичному занятті;
  • чи може логопед проводити з дитиною заняття прямо під час уроків;
  • яка тривалість академічної години для логопеда, який працює в школі.

1. Хто може працювати логопедом?

[“Працюю асистентом вчителя в школі. Хочу пройти курси з логопедії, аби отримати корекційно-розвиткові години з розвитку мовлення. Чи можна із сертифікатом із логопедії отримати такі години, попри те, що я не маю в дипломі такої спеціальності як вчитель логопед?”]

Нині, якщо мова йде про роботу з учнями з особливими освітніми потребами, робота вчителя-логопеда регулюється Порядком організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти. Крім цього, чинним є Положення про логопедичні пункти системи освіти. Це Положення вочевидь застосовується лише в тій частині, яка не суперечить постанові Кабміну від 30 серпня 2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”, зокрема, при роботі з учнями, які не мають відповідного висновку інклюзивно-ресурсного центру, тобто не є учнями з особливими освітніми потребами.

До речі, МОН розробило новий проєкт наказу про порядок надання логопедичних послуг на заміну цього Положення, але поки що проєкт залишається проєктом.

Чтайте також:  У ліцеях буде навчатись до 700 учнів, а для дітей із сіл організують кампуси: як реформують старшу школу в Україні

Отже, перелік фахівців, які можуть проводити (надавати) додаткові психолого-педагогічні й корекційно-розвиткові заняття (послуги), визначено в додатку 5 до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами.

Це фахівці, які здобули відповідний ступінь вищої освіти (освітньо-кваліфікаційний рівень) у галузі знань та/або фахівці, що мають необхідну професійну кваліфікацію.

Зауважимо, що згідно з пунктом 3.1. Положенняучителями-логопедами призначають осіб, які мають вищу дефектологічну освіту, але між призначенням на посаду вчителя і наданням додаткових корекційно-розвиткових послуг за договором є суттєва різниця.

2. Скільки дітей може бути в групі на логопедичному занятті?

[“Я працюю шкільним вчителем-логопедом. Дитині з ООП інклюзивно-ресурсний центр призначив 2 заняття на тиждень із вчителем-логопедом у межах посадових обов’язків. Дирекція вимагає від мене взяти цю дитину на групові заняття і працювати з нею в логопедичному пункті. Я працюю на 0,75 ставки й у мене в групі достатня кількість дітей із мовленнєвими порушеннями. Що робити в цьому випадку?”]

Відповідно до пункту 11 вже згаданого вище Порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти, кількість осіб під час групових занять становить від 2 до 8 з урахуванням індивідуальних особливостей учнів (однорідності порушень розвитку, віку тощо). Проведення занять в індивідуальній формі здійснюється відповідно до індивідуальної програми розвитку.

Відповідно до пункту 6 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, додаткові психолого-педагогічні й корекційно-розвиткові заняття (послуги) проводяться (надаються) фахівцями (з-поміж працівників закладу освіти та, у разі потреби, додатково залученими фахівцями), з якими заклад освіти або відповідний орган управління освітою укладають цивільно-правові договори.

Оплата праці таких фахівців за проведення (надання) додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) здійснюється за ставками погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять у розмірах, передбачених для доцента або кандидата наук, які проводять навчальні заняття з учнями шкіл, установленими в додатку 5 до постанови Кабміну від 30 серпня 2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”підвищеними на 20 % за роботу з особами з особливими освітніми потребами.

Чтайте також:  Ніколи так не робіть: педагог та експерт з виховання дітей назвала 5 табу для батьків

Оплата за проведені (надані) додаткові психолого-педагогічні й корекційно-розвиткові заняття (послуги) здійснюється щомісяця на підставі актів приймання проведених (наданих) додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг).

3. Яка тривалість академічної години для логопеда, який працює в школі з дитиною з ООП?

[“У нашій школі працює вчителька-логопед, яка займається корекційними індивідуальними заняттями. Одне заняття триває 25 хвилин. Навантаження – 18 годин на тиждень. Оплата за корекційну годину. 25 хвилин вона проводить заняття, а залишок часу – до години – може готуватися до наступного заняття чи надавати консультації? З її слів, після 25 хвилин заняття вона має взяти наступну дитину на наступні 25 хвилин”].

Заважаючи на те, що в цьому випадку мова йде про корекційно-розвиткові заняття, які проводяться з учнями з особливими освітніми потребами, то ключовим нормативно-правовим актом, який урегульовує відповідні питання, є Порядок організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти.

Згідно з пунктами 11, 14 цього Порядку, учням, відповідно до рівня підтримки та індивідуальної програми розвитку, надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомога) у вигляді занять. Такі заняття можна організовувати в індивідуальній чи груповій формах.

Керівник закладу освіти або уповноважена ним особа складає та затверджує розклад проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг).

Чтайте також:  "Їм дійсно не байдуже": вчителька з України зі свого досвіду назвала різницю між британськими та українськими школярами

Розклад занять узгоджується з розкладом навчальних занять класу, у якому вчиться учень, складається з дотриманням педагогічних вимог та вимог санітарного законодавства з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, затверджується керівником закладу освіти й не може призводити до перевантаження учнів.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів. Тривалість індивідуальних психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять для учнів становить від 20 до 25, а групових – від 35 до 40 хвилин.

Крім того, абзацом 5 пункту 6 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, визначено, що скорочена тривалість корекційно-розвиткових занять, встановлена для учнів з особливими освітніми потребами, не є підставою для зменшення оплати за їх проведення.

Фактично це означає, що кількість годин педагогічного навантаження відповідає кількості занять.

4. Чи може вчитель логопед проводити заняття з дитиною в школі під час уроків?

Щодо часу розкладу роботи вчителя-логопеда з учнями, то в будь-якому випадку є прив’язка до розкладу навчальних занять у закладі загальної середньої освіти.

Згідно з Порядком організації інклюзивного навчання затверджується окремий розклад проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг), а відповідно до пункту 2.10. Положення, відповідальність за обов’язкове відвідування учнями логопедичних занять, а також за дотримання розкладу занять покладається на вчителя-логопеда, класного керівника та адміністрацію школи, де навчаються ці учні.

Отже, приходимо до висновку, що під час навчальних занять (уроків) проводити корекційно-розвиткові заняття (надавати послуги) не можна.

Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”

Джерело.


Повернутись вверх