Пасивність батьків, відсутність практичних інструментів і професійне вигорання: з якими проблемами стикаються шкільні психологи
Найчастіше педагоги звертаються до шкільних психологів, коли учні створюють перешкоди під час проведення уроків. Крім того, як учителі, так і школярі мають запит на емоційну й психологічну підтримку, особливо під час повномасштабної війни.
Про це йдеться в дослідженні ГО “Про.Світ” і аналітичного центру “Cedos” “Стан функціонування психологічних служб ЗЗСО в умовах війни”. Про це НУШ повідомили в “Про.Світ”.
Як ми розповідали раніше, за даними Інституту освітньої аналітики, наразі в Україні всього 7 тисяч шкільних психологів і 4 тисячі соціальних педагогів. Відповідні фахівці є лише в 75% міських і у 40% сільських шкіл.
Педагоги звертаються до шкільних психологів через те, що:
- учні створюють перешкоди під час проведення уроків;
- учні поводять себе агресивно;
- є підозра, що над дитиною вчиняють домашнє насильство або неглект (вид психологічного насильства) – у таких випадках залучають і соціального педагога;
- психологічна підтримка;
- профілактика професійного вигорання;
- отримання інструментів підтримки учнів.
Учні найчастіше приходять у кабінет шкільного психолога за
- емоційною підтримкою,
- допомогою у вирішенні конфліктів з однолітками чи батьками,
- через тривогу або пригніченість тощо.
Також фахівці стикаються з випадками самоушкоджуючої поведінки та харчових розладів серед учнів.
Крім того, до обов’язків практичного психолога у закладах освіти України входить проведення корекційних занять з учнями з ООП, відповідно до рекомендації ІРЦ, та з учнями, які демонструють агресивну поведінку чи ознаки дезадаптації. Наразі психологи також часто працюють зі школярами, які пережили психотравмувальні події внаслідок війни.
Однак для ефективної роботи шкільного психолога з дітьми необхідна також активна взаємодія з батьками, що є однією з основних проблем для фахівців, адже:
- батьки не відвідують психолога разом з дитиною попри запрошення;
- батьки часто не реагують на запропоновану допомогу;
- батьки нерідко ігнорують рекомендації психолога чи відмовляються від спрямування до фахівців, наприклад, психіатра (це стосується, зокрема, і складних ситуації).
Практичні психологи та соціальні педагоги в межах своєї роботи часто співпрацюють з представниками інших служб:
- медичною – психологи скеровують учнів для діагностики до психіатрів;
- соціальною – психологи співпрацюють з соціальними педагогами у випадках домашнього насильства або неналежного поводження з дитиною;
- поліцією – психологи та/або соціальні педагоги супроводжують учнів під час взаємодії з поліцією;
- місцевою владою – психологів неформально залучають до роботи в органах місцевого самоврядування.
Згідно з даними дослідження, психологам також часто бракує протоколів переспрямування – уніфікованих інструментів для діагностики порушень психічного здоров’я або інструкцій, як діяти відповідно до результатів діагностики.
Складною також залишається взаємодія шкільних психологів з психотерапевтами й психіатрами. Особливо це питання актуальне для сільської місцевості.
Крім того, у психологів існують певні запити на навчання, серед яких
- робота під час війни,
- робота з травмами й тривогою соціальної ізоляції.
Аби допомогти в підвищенні кваліфікації, ГО “Про.Світ” підготувала безплатний інтерактивний онлайн-курс для вчителів і працівників шкільних психологічних служб, який містить практичну й теоретичну частини. Зареєструватися для його проходження можна за посиланням.
Курс складається з трьох ключових модулів:
- війна та освіта;
- школа, як середовище підтримки для дітей;
- підтримка власної резильєнтності фахівців.
